Вікіпедія

Резервне копіювання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Помилки в словах, думаю вони пов'язані з перекладом з російської на українську)
Рядок 10:
Для визначення вимог для швидкості відновлення та періодичності створення резервних копій, використовують наступні визначення:
 
'''Recovery Point Objective (RPO)''' - Цільова точка відновлення. Визначає періодичність створення резервних копій. У разі пошкодження або видалення даних і потребу відновити "найсвіжішу" копію, це можливо зробити лише на останню RPO. В залежності від технологій, що були використані під час створення резервних копій, відновлення можливе також у перідперіод між різними RPO, така технологія називається Point In Time Restore та властива СУБД.
 
'''Recovery Time Objective (RTO)''' - Цільовий час відновлення. Визначає час, який повинен пройти з початку і до кінця відновлення даних з резервної копії. Час з моменту втрати даних до початку роботи спеціаліста по відновленню, а також час з моменту відновлення з резервної копії до початку використання даних користувачами, може не включатися до RTO.
Рядок 25:
'''Диференційне резервне копіювання (Differential Backup або L1)''' — копіювання змін, що були зроблені після створення останньої повної копії. Створення такої копії потребує більше часу та займає більший об'єм, ніж додаткове копіювання, але дозволяє пришвидшити процес відновлення. Загалом є альтернативою між створенням повної або додаткової копії.
 
'''Додаткове резервне копіювання (Incremental Backup або L2) ''' — копіювання змін, що відбулись із часу повного, диференційного або додаткового копіювання. Загалом на додаткове копіювання затрачаєтьсязатрчається менше часу, бо копіюється менше файлів. Однак процес відновлення даних займає більше часу, оскільки повинні спочатку відновлюватися дані останньої повної копії і після цього — всі резервні копії, від яких залежить додаткова копія.
 
'''Lx (розшифровується як Level X)''' — Це один із стандартів описання методів резервного копіювання. Оскільки різні джерела можуть по різному тлумачити поняття ''диференційного'' та ''додаткового'' резервного копіювання, може використовуватись нотація Lx, що для перелічених типів буде означати L1 та L2 відповідно. Рівень Lx завжди залежить від попереднього Lx-1 або Lx-n, якщо він був останнім. Наприклад, у разі наступної послідовності резервних копій L0, L5, L3, L2, L4, процедура відновлення на останню найсвіжішу резервну копію буде відбуватись у такій послідовності: L0, L2, L4.
 
== Ціліснісність резервних копій даних ==
ЦілістністьЦілісність резервної копій даних — це відповідність даних резервної копії та орігіналу на момент створення копії. Якщо було вибрано неправильний метод створення резервної копії, неможливо буде відновити дані у разі потреби. Для забезпечення цілісності резервних копій використовуюстьвикористовують різні методи, в залежності від об'єкта резервного копіювання. Загалом, необхідно виконати декілька дій:
# Забезпечити незмінність даних під час створення копії, інакше неможливо буде перевірити відповідність створенноїствореної копії: контрольні суми збереженої копії та орігіналуоригіналу будуть відрізнятися.
# Розблокувати дані для можливості читання — ОС може блокувати навіть спроби читання файлів з носія.
# Виконати запис змін, що були зроблені в оперативній пам'яті, на жорсткий диск (в Linux — команда ''sync'') — іншкшеінакше деякі частини об'єкту резервного копіювання можуть не відповідати змінам, які вже були виконані.
Приклади:
* Під час створення резервної копії файлів ОС Windows неможливо отримати доступ до деяких системних файлів, які використовуються в системі, але, завдяки технології Volume Shadow Copy Services, перед початком копіювання може бути виконана процедура створення тіньової копії тома, таким чином, для копіювання буде використовуватись не орігінальнийоригінальний том, а його тіньова копія.
* При створенні копії образу віртуальної машини VMware vSphere, щоб досягти цілісності, використовується програмне забезпечення VMware Tools, яке «повідомляє» операційну систему про необхідність підготовки її даних для початку резервного копіювання. З боку ОС, якщо використовується ОС Windows, це також ініціює запуск компонентів VSS.
 
Рядок 41:
'''З використанням агента'''. — Копіювання даних здійснюється за допомогою частини програмного забезпечення, що встановлюється з боку системи, дані якої потрібно захистити. Такий метод є обтяжливий для адміністрування, оскільки потребує контролю за встановленням та оновленням такого програмного забезпечення, але надає змогу щільно інтегруватись у програмне середовище, що використовується на клієнтській системі. Для інших методів також може використовуватись агент, оскільки необхідно координувати процеси всередині операційної системі під час створення резервної копії.
 
'''Off-host'''. — Метод, що дозволяє стовреннястворення резервної копії без значного навантаження на клієнтську систему. Зазвичай дані передаються безпосередньо зі сховища даних на сервер резервного копіювання.
 
'''Serverless'''. — Метод, що дозволяє передавати дані від клієнта у сховище резервних копій без участі сервера резервного копіювання. При цьому сервер резервного копіювання отримує від клієнта необхідну інформацію про обєктиоб'єкти, що їх було скопійовано в сховище. Цей метод використовується для зменшення навантаження на сервер резервного копіювання.
 
== Методи створення копії даних ==
Рядок 54:
== Зберігання резервної копії ==
Резервні копії можуть зберігатись на різних носіях у залежності від конкретних потреб. Зазвичай використовується сервер резервного копіювання, який координує процеси резервного копіювання та керує сховищами. Сховища можуть бути такими:
* '''Стрічкова бібліотека або стример ''' — запис резервних копій відбувається на [[Стример|магнітну стрічку стримера]]. Перевагами цього методу є: швидкість запису та читання; відносно мала вартість зберігання одиниці інформації; можливість збереження off-line (тобто стрічки можна виймати та зберігати в сейфі). Недоліки: необхідність створення штучної надмірності (redundancy); повільнтйповільний доступ до файлів; обмежена здатність компресії; обмежена кількість одночасних операцій оскільки обмежена кількість стримерів та роботів (picker, що вставляють та виймають стрічки).
* '''ДисковиеДискове сховище''' — Запис резервних копій відбувається на диски, що можуть бути об'єднані в RAID або на дискову систему збереження. Переваги цього методу: швидкість доступу до інформації; необмежена кількість одночасних операцій; можливість використання технологій усунення дуплікації, що значно зменшує портебипотреби в просторі (в залежності від типу даних від 1,5 і більше разів) та також прискорює запис даних, оскільки дублікати не записуються а відкидаються. Недоліками є: менша (у порівнянні з стрічками) швидкість запису та читання інформації; відносно більша вартість 1 ГБ.
* '''Virtual Tape Library''' — запис резервних копій на диски, але саме сховище виглядає для клієнта як стрічкова бібліотека. Перевагами цього методу є: можливість використання технології усунення дуплікації, значно збільшена кількість одночасних операцій, виликавелика швидкість доступу до даних.
* "'''Хмарний" бекап''' — запис резервних даних за «хмарною» технологією через онлайн-служби спеціальних [[провайдер]]ів. Сервер резервного копіювання також може використовувати як сховище "Хмару". Перевагами цього методу є: низька вартість обслуговування, швидке розгортання та маштабуваннямасштабування, можливість використання Pay-as-you-Go. Недоліки: занадто низька швидкість запису та читання, недостатня безпека доступу до даних.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Резервне_копіювання