Еллада (фема): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
правопис
Рядок 27:
До кінця VIII ст. слугувала важливою базою для наступу на словянські племена, які здійснювали спустошливі набіги, також імператорський уряд прагнув приборкати останніх, багатьох було переселено до Малої Азії. Спочатку територія охоплювала східне узбережжя Середньої Греції. До середини 780-х років імператорам Костянтину V та [[Ставракій|Ставракію]] вдалося встановити контроль на внутрішніх областях Фессалії та Середньої Греції, де утворилися слов'янські архонтії (автономні утворення), що підпорядковувалися стратег феми Еллада. 799 року частина выйськ феми пыдтримала заколот цезаря [[Никифор (цезар)|Никифора]], проте невдало. Близько 800 року з феми було виокремлено самостійну фему Пелоппоннес.
 
Водночас значна увага приділялася зміцненюзміцненню портів, де базувався візантійський флот (від 10 дромонів). Звідси здійснювалися походи до Сицилії та Криту. У 726—727 роках флот феми повстав проти іконоборчої політики імператора [[Лев III Ісавр|Лева III]], але зазнав поразки. З 820-х ркоів основні сили феми було спрямовано на боротьбу з Критським еміратом. Водночас ворожий флот завдавав фемі значної шкоди. Внаслідок цього торгівлі через міста Еллади майже припинилася, але отримали розвиток суходольні шляхи та внутрішня торгівля. Але у 918 та 923 році територія феми зазнала потужного нападу Болгарії, війська якої дійшли до Фів, які було сплюндровано. В результаті фінансовий та економічний стан феми до 960-х років був у занепаді. Лише після захоплення Криту візантійським флотом у 961 році та поразки болгар у битві при Сперхіосі 997 року відновлюється захист феми. З цього часу починається її піднесення.
 
З XI ст. фема поступово перетворюється на сукупність фіскальних округів — горія, хартулата і епіклепс, центрами яких були міста Афіни, Коринф, Фіви, Лариса, Патри, Халкида. Військовими справами, значними будівельними роботами керував мегадукс, що поєднував цю посаду з посадою стратега. Водночас остаточно було ліквідовано слов'янські архонтії.
Рядок 35:
[[Файл:Byzantine Greece ca 900 AD-pt.svg|міні|ліворуч|270пкс|Фема Еллада у X—XI ст.]]Водночас з 1090-х років починається торгівельне послаблення візантійців в цій фемі, оскільки імператор надає привілеї італійським містам-республікам, насамперед Венеції. До середини XII ст. Венеція мала в містах Коринф, Афіни, Халкида і Фіви значний вплив. Завдяки діям Мануїла I у 1171—1173 роках значення Венеції тут підупало. Проте боротьба за владу у 1080-х роках послабило візантійський уряд, чим скористалася Венеційська республіка. Спроба імператора Олексія III у 1198 році виправити ситуацію завершилася цілковитою невдачею — Венеція отримала привілеї в усіх прибережних містах.
 
В часи династії [[Комніни|Комнінів]] відбуваєтсья найбільший розквіт економіки феми, шовкові майстерні існували у містах Фіви, Халкида, Ламія, Равеніка, які приносили значні прибутки до скарбниці імператора. Шовкова промисловість феми стала провідною в імперії. Неї насамперед займалися жиди. Втім, за часів династії [[Ангели (династія)|Ангелів]] через посилення оподаткування, постійні повстання та заколоти відбувається новий занепад.
 
У 1204 році цю територію захопив Боніфацій Монферратський, що утворив [[Афінське герцогство]], Бодоніцький маркизат, Салонське гарфство та [[Синьйорія Негропонте|сеньйорію Негропонте]].