Паламаренко Анатолій Несторович: відмінності між версіями

Народився [[12 липня]] [[1939]] у містечку [[Макарів|Макарові]] Київської області в родині колгоспників Єлизавети Оксентіївни та Нестора Тимофійовича. У родині підростало четверо дітей, найменшим був Анатолій. Під час німецької окупації Макарова (з 10 липня 1941 року по 7 листопада 1943 року) батько Анатолія був зв'язківцем між місцевим підпіллям та партизанським загоном. Влітку 1943 року його схопило гестапо і відправило в концтабір [[Бухенвальд]]. Додому він повернувся тільки влітку 1945-го. Сестру Анатолія Софію влітку 1942 року фашисти спровадили на невільницьку працю в Німеччину. Старший брат Олексій у 1943 році був мобілізований до радянського війська.<ref>[http://www.dt.ua/3000/3760/66570/ Дзеркало тижня №&nbsp;24 (752) 27 червня&nbsp;— 3 липня 2009. Один у «Слові»&nbsp;— воїн. Анатолій Паламаренко: «…і що ж то таке з нашою Україною?»] Перевірено 2009-06-28.</ref>

 

 

Студентом Анатолій із успіхом зіграв на сцені учбового театру Інституту драматичну роль Акима у виставі «Влада темряви» Л. Толстого і яскраво комедійну роль пана де Пурсоньяка в однойменній комедії Ж. Мольєра, а також свата в «Назарі Стодолі» Т. Шевченка. Після закінчення інституту Анатолій Паламаренко одержав призначення на роботу до Хмельницького обласного драматичного театру ім. Г.&nbsp;І.&nbsp;Петровського. Пропрацювавши один рік, він повернувся до Києва. Велика любов до мистецтва художнього слова взяла верх над театром&nbsp;— артист поїхав до Київської (нині Національної) філармонії з проханням зарахувати його читцем.

* [[Національна премія України імені Тараса Шевченка]];

* Відзнака Президента України&nbsp;— [[ювілейна медаль «25 років незалежності України»]] (2016).<ref>{{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України&nbsp;— ювілейною медаллю «25 років незалежності України»|link=http://www.president.gov.ua/documents/3362016-20405}}</ref>

 

== Джерела ==

* Читає Анатолій Паламаренко: з репертуару артиста / упоряд. С. Рудик.&nbsp;— К. : Мистецтво, 1975.&nbsp;— 87 с.&nbsp;— (Бібліотечка художньої самодіяльності ; №&nbsp;12).

* Паламаренко А. Анатолій Паламаренко: Де можу стати ногами, там у мене і театр: нар. артист України розповів «Україні молодій» про цензуру, секрет вивчення проз. текстів та чому нізащо не піде в політику / Анатолій Паламаренко ; записала Л. Кушнір // [[Україна молода]].&nbsp;— 2009.&nbsp;— 7 серп.&nbsp;— С. 18–19.

* Паламаренко Анатолій Несторович (12.VII.1939, смт. Макарів Київ. обл.) // Митці України: енциклопед. довід. / упоряд.: М.&nbsp;Г.&nbsp;Лабінський, В.&nbsp;С.&nbsp;Мурза ; за ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— К., 1992.&nbsp;— С. 443.&nbsp;— ISBN 5-88500-042-5.

* Паламаренко Анатолій Нестерович (н. 12.VII.1939, смт. Макарів Київ. обл.) // [[Українська Радянська Енциклопедія]]: [у 12 т.] / редкол.: М.&nbsp;П.&nbsp;Бажан (голов. ред.) [та ін.].&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— К., 1983.&nbsp;— Т. 8.&nbsp;— С. 132.

 

== Посилання ==

{{commons|Category:Anatolii Palamarenko|Анатолій Паламаренко}}

* http://who-is-who.com.ua/bookmaket/xxkiev2006/4/98.html

* [http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=0O70Q3iQsdM Творчий вечір Анатолія Паламаренка]

* [http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=KbdPSyyxQKU З поеми Шевченка «Сон»&nbsp;— читає Анатолій Паламаренко]