Бостонське чаювання: відмінності між версіями

У колоніях [[Бенджамін Франклін]] заявив, що увесь знищений чай має бути оплачений, всі 70 000 [[Фунт (одиниця маси)|фунт]]ів. Роберт Мюррей разом з іншими торговцями відправився до лорда Норта з пропозицією сплатити всі видатки, але отримав відмову.<ref>Ketchum, pg. 262</ref> Однак багато колоністів були сповнені натхнення з приводу того, що сталося, і це спонукало їх на такі дії як [[спалення]] ''Пеггі Стюарт''. Бостонське чаювання стало одним з [[каталізатор]]ів [[Війна за незалежність США|Війни за незалежність США]]. Бостонське чаювання щонайменше підтримало прагнення народу тринадцяти колоній до незалежності.

 

 

Багато колоністів на знак солідарності відмовлялися від вживання чаю, замінюючи його «ароматною настоянкою» (з листя [[малина|малини]]) та іншими трав'яними [[напій|напоями]], а також [[кава|кавою]]. Все ж масова відмова від чаю не була довготривалою.