'''Публій Валерій Публікола''' ({{lang-la|Publius Valerius Volusi f. Poplicola}}, [[560 до н. е.]] — [[503 до н. е.]]) — визначний [[Політик|політичний]] і військовий діяч ранньої [[Римська республіка|Римської республіки]], [[Консул (Стародавній Рим)|консул]] 508, 507 і 504 років до н. е., [[Консул-суфект|консул-суффект]] 509 року до н. е.
== Життєпис ==
Рядок 7:
Проте становище залишалося загрозливим. Тарквіній вів перемовини з [[Плебей (Стародавній Рим)|плебеями]] та [[Патрицій|патриціями]] стосовно свого повернення. Водночас таємно зв'язався з патриціями з родів [[Аквілії]]в та [[Вітеллії]]в стосовно скинення республіканського ладу. Цю змову підтримували родичі консулів. Втім про це дізнався Публій Валерій, який домігся страти змовників.
Але Тарквіній Коллатін співчував змовникам, тому під тиском Брута та [[Спурій Лукрецій Триципітін|Лукреція Триципітіна]] залишив свою посаду. У [[509 до н. е|509 році до н. е]]. [[консул-суффект|консулом-суфектом]] став Публій Валерій. Цього ж року почалася війна із скинутим царем Тарквінієм, якого підтримали деякі [[етруски|етруські]] міста, та Римом. В одній з вирішальних битв загинув Луцій Брут. Проте жодна із сторін не досягла вирішального успіху. Того часу Публій Валерій провів низку законів, згідно з якими будь—який громадянин міг стати консулом, а їх рішення могли оскаржуватися, не можна було займати магістратури всупереч закону, суворо заборонялося відновлювати царську владу, голота звільнялася від податків, скарбниця не повинна бути у розпорядженні консулів. За усі ці значні правові реформи на користь народу Валерій отримав [[когномен]] «Публікола».
У [[508 до н. е.|508 році до н. е.]] Публія Валерія обрано [[Консул (Стародавній Рим)|консулом]] спільно з [[Тіт Лукрецій Триципітін|Тітом Лукрецієм Триципітіном]]. На цій посаді захищав Рим від [[Порсена|Порсени]], царя міста [[Клузій]]. Після запеклих боїв [[етруски]] відступили, отримавши римських заручників. Втім за це Валерій отримав [[тріумф]].
У [[507 до н. е.|507 році до н. е.]] його знову обрано консулом, цього разу спільно з Марком Горацієм Пульвіллом. Продовжував зміцнювати оборону Риму від можливих атак з боку етрусків та роду Тарквініїв. Також зумів розбити [[сабіняни|сабінян]]. За ці звитяги отримав [[тріумф]].
У [[504 до н. е.|504 році до н. е.]] його втретє обрано консулом, цього разу спільно з [[Тіт Лукрецій Триципітін|Тітом Лукрецієм Триципітіном]]. Під час своєї каденції закінчив раніше розпочату війну проти [[Сабіняни|сабінян]]. Також зумів відбити напад з боку міста [[Вейї]]. За це здобув черговий тріумф. 503 року до н. е. помер.
