Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  1 рік тому
нема опису редагування
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]]<ref>раніше так вважав [[Кароль Шайноха|Шайноха]] → [http://www.archive.org/download/jadwigaijagieoo02szajgoog/jadwigaijagieoo02szajgoog.pdf Jadwiga a Jagiełło, [[1374]]–[[1413]]].&nbsp;— T. III.&nbsp;— S.&nbsp;314. {{ref-pl}}, [[Антоній Роле]] на додачу вказував, що були православними → ''[[Антоній Роле|Dr. Anoni J…]]'' [https://books.google.com.ua/books?id=3-tEAQAAMAAJ&pg=PA357&dq=Buczaccy&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Buczaccy&f=false Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski.&nbsp;— Т. 5.&nbsp;— Випуски 1&nbsp;–&nbsp;6].&nbsp;— S. 357.</ref>, [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В «[[Енциклопедія Українознавства|Енциклопедії Українознавства]]» вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> [[Михайловський Віталій Миколайович|Віталій Михайловський]] також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорика Бучацького-Язловецького]].<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref> Про те, що Бучацькі&nbsp;— давній польський рід, стверджував і [[Владислав Семкович]]<ref>''Semkowicz W.'' Gasztołd Jan (Iwaszko) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958.&nbsp;— T. 7.&nbsp;— S. 297—298. {{ref-pl}}</ref>, який також висловив гіпотезу про їх появу в [[Галичина|Галичині]] за [[Казимир III|Казимира ІІІ]].
 
[[Владислав Лозинський]] називав його родом, що осів у [[Руське воєводство|Руському воєводстві]].<ref>''[[Владислав Лозинський|Łoziński W]].'' [https://archive.org/stream/prawemilewemoby00ozgoog#page/n41/mode/2up Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku]&nbsp;— Lwów&nbsp;: nakładem księgarni H. Altenberga, 1904.&nbsp;— T. 2.&nbsp;— S. 25. {{ref-pl}}</ref> Сучасний польський дослідник [[Єжи Сперка]], досліджуючи міграцію рицарівлицарів з [[сілезія|Сілезії]] на територію [[Руський домен короля|Руського домену короля]]<ref>в польській історіографії вживають термін Червона Русь</ref>, стверджує, що [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець]] був одним з наближених до князя [[Владислав Опольський|Владислава Опольського]] осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.<ref>''Sperka J.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 297.</ref> Також він вважає, що немає певності, чи [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Абданк]] появився в Галичині за Казимира ІІІ, чи вже за [[Людовик Угорський|Людовика Угорського]].<ref>''Sperka J.'' Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu]&nbsp;— S. 74.</ref>
 
=== Відомості про представників ===
80 973

редагування