Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 11 місяців тому
нема опису редагування
18 жовтня 1517 папа Лев Х випускає буллу про відпущення гріхів і продажу [[Індульгенція|індульгенцій]] з метою «Сприяння побудові храму св. Петра і порятунку душ християнського світу». Лютер вибухає критикою ролі церкви в порятунку, яка виражається [[31 жовтня]] [[1517]] року в [[95 тез]]ах<ref>[http://www.znanie-sila.ru/online/issue_619.html Чи був Лютер бунтівником?]</ref>. Тези були також відправлені єпископу Бранденбурзькому і архієпископу Майнцському. Варто додати, що виступи проти папства були і раніше. Однак вони носили дещо інший характер. Очолені гуманістами виступи проти [[Індульгенція|індульгенції]] розглядали проблему з точки зору людяності. Лютер же критикував догми, тобто християнський аспект вчення. Чутки про тези поширюються блискавично і Лютера викликають в [[1519]] році на суд і на [[Лейпцизький диспут]], куди він з'являється, незважаючи на долю [[Гус Ян|Яна Гуса]], і в диспуті висловлює сумнів у справедливості й непогрішності католицького папства. Тоді [[Лев X (папа римський)|Папа Римський Лев X]] наклав на Лютера анафему, в [[1520]] році буллу прокляття склав П'єтро з дому [[Аккольті]]<ref>[http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8 Аккольті]</ref> (католицька церква планує його «реабілітувати»<ref>[http://lenta.ru/news/2008/03/06/pope/ Ватикан зніме з Лютера звинувачення в єресі]</ref>). Лютер публічно спалює у дворі Віттенберзького університету [[Папська булла|папську буллу]] [[Exsurge Domine]] про [[Анафема|відлучення його від церкви]] і в зверненні «До християнського дворянства німецької нації» оголошує, що боротьба з папським засиллям є справою всієї німецької нації.
 
Перекладені з латини на німецьку і видрукувані великим тиражем тези несподівано знаходять великий розголос у суспільстві, його підтримують такі самі вільнодумці, як він,&nbsp;— рицарськоголицарського стану [[Ульріх фон Гуттен]], вчений європейського рівня, професор Віттенберзького університету [[Філіп Меланхтон]], навіть [[курфюрст]] [[Фрідріх Мудрий]]. Їхня підтримка додає Лютеру впевненості і він відмовляється на вимогу вищого духовенства визнати свої помилки. Більше того, він ставить під сумнів саме існування не тільки папства, але і Церкви взагалі. У відповідь папа [[Лев Х]] своєю [[Папська булла|буллою]] від [[15 червня]] [[1520]] року погрожує йому відлученням від Церкви і дає 60 днів на роздуми і покаяння. Лютер далекий від покаяння, і тоді на вимогу папи новообраний імператор [[Карл V Габсбург|Карл V]], який ще чекає на коронацію папою, видає едикт про спалення усіх друкованих праць Лютера. В багатьох містах Європи, зокрема у [[Льєж]]і, [[Кельн]]і, [[Майнц]]і книги, брошури, плакати були кинуті у вогонь, що справило велике враження на публіку. Тим не менше у Лютера лишається багато прихильників і у відповідь на той акт студентство Віттенберга спалює католицькі книжки і серед них «Кодекс канонічного права». Присутній при цьому Лютер кидає у вогонь папську буллу. Вісті про спалення Кодексу, неповага до якого каралася вічним прокляттям, блискавично поширюються по всій Німеччині і робить ще більше враження, ніж спалення праць Лютера. Папі не залишається нічого іншого, як відлучити єретика від Церкви і він робить це [[3 січня]] [[1521]]. Одночасно Карл V скликає у [[Вормс]]і [[рейхстаг]] і викликає туди Лютера ([[18 квітня]] 1521&nbsp;р.). Від нього вимагають зректися своїх поглядів, але Лютер у ввічливій формі відмовляється це зробити. Вже після його від'їзду рейхстаг оголошує його поза законом, але він на той час з допомогою курфюрста Фрідріха вже встиг надійно сховатися у замку [[Замок Вартбург|Вартбург]] під виглядом «рицарялицаря Йорга». Тут, а пізніше у Віттенберзі він перекладає на німецьку мову [[Біблія|Біблію]] і піклується організацією лютеранських громад, які виникають всюди в Німеччині. Своїм досконалим перекладом він зробив вагомий внесок в розвиток німецької мови&nbsp;— Біблія стала зрозуміла простим людям, хоч Лютер не дотримувався якогось одного [[діалект]]у [[німецька мова|німецької мови]] й широко застосовував власні новотвори. Лише у [[1534]] році він закінчує цю титанічну працю. Жодна літературна праця в ті часи не мала такого попиту, як Біблія Лютера. За двадцять років було випущено понад 400 її видань.
 
За допомогою прибічників Лютера, особливо [[Меланхтон]]а, процес Реформації набирає силу. Демонструючи свій розрив з Католицькою Церквою, багато священиків починають одружуватися, деякі цивільні особи зважуються виконувати ритуал [[Причастя]], а вірні&nbsp;— нищити образи і церковну скульптуру. Реформація йшла як «зверху», так і «знизу». Поступово виникає загроза соціальних заворушень і Лютер виходить з підпілля у Віттенберзі, щоб пом'якшити радикальність руху і тим, з одного боку, запобігти введенню в місто військ для встановлення порядку, а з другого, не наражати на небезпеку прихильних до нього курфюрстів, допомога яких була йому ще потрібна. Тим часом у Римі папський престол займає [[Адріан VI (папа римський)|Адріан VI]], який розглядає процес реформації як кару Божу за гріхи і намагається прийти до примирення з Лютером.
78 134

редагування