Цистерціанці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітка: перше редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
Монастирі цистерціанців ставали осередками економічного розвою навколишніх незайманих територій. Завдяки масовому чернечому служінню, фізична праця, яку вважали в часи [[Пізня Античність|пізньої античності]] негідною справою, втратила недобру славу й стала суспільним моральним обов'язком.
Цистерціанці створили принципово новий тип організації християнських ченців — орден ([[1118]] р.), метою якого стала внутрішня економічна колонізація Центральної та Східної Європи.<ref>Провід „економічного ордену” цистерціанців підтримував створення „військового ордену” тамплієрів і деякий час був впливовим покровителем
Діяльність цистеріанців виходила за межі власне церковних, релігійних справ. Так цистерціанці у XII — XIII ст. заклали підвалини промислового освоєння головних рудних родовищ Центральної Європи, створили базу гірничо-металургійних знань і культурних традицій гірників.
| |||