Конституція Польської Народної Республіки: відмінності між версіями

'''Конституція Польської Народної Республіки''' ('''cталінська конституція''','''Липнева Конституція''')  — Польська [[конституція]], прийнята [[Законодавчий Сейм (1947-1952)|Законодавчим Сеймом]] від [[22 липня]] [[1952]] , Опублікована [[23 липня]] [[1952]] , Набрала чинності [[23 липня]] [[1952]], і була змінена [[31 грудня]] [[1989]]  р. На Конституцію [[Республіка Польща|Республіки Польща]]. Розроблена у первісному вигляді за [[Сталінізм|сталінською]] формулою Конституції [[СРСР]] 1936 року.

Конституція, через запровадження інституту [[Державна рада ПНР|Державної ради]], з [[Розподіл державної влади|тристоронньою владою]], прийнятою в польській конституційній практиці -&nbsp;— чинною в [[Польська конституція 1921 року|березневій конституції]] (офіційно до 1952 &nbsp;р.) -&nbsp;— запровадила принцип [[Злиття гілок державної влади|єдності державної влади]], сформованої за радянською конституцією. Законодавець у преамбулі заявив, що держава є республікою трудящих. Нова структура була вказана як джерело влади -&nbsp;— номінального суверена, який, мабуть, хотів би підкреслити відмінності між [[соціалізм|соціалістичним]] та [[Буржуазія|буржуазним]] конституціоналізмом. Під час ухвалення мали місце диференціація старого государя -&nbsp;— нації та нового&nbsp;— - "«трудящих"», підкреслюючи тим самим революційні соціальні зміни та відстань до "«володіючих класів"». Принцип народовладства означав масову участь у керівництві держави та ліквідацію класових, економічних та соціальних антагонізмів. У той же час слід визнати, що, незважаючи на виклад терміну "«робочі люди"», це було фактично синонім "«нації"», визначеного з позиції [[марксизм]]у<ref>{{cytuj książkę|nazwisko=P. Bała |tytuł=Pod wezwaniem Boga czy Narodu? Religia a ustrój – studium przypadku polskich konstytucji |rok=2010 |miejsce=Warszawa|strony=203}}</ref> . Таким чином, верховна влада належала [[Сейм ПНР|Сейму]] як еманація "«волі народу"», до якої підпорядковані інші інституції: судова влада та виконавча влада з урядом та Державною радою.

Конституція була змінена 24 рази. Закон від 10 лютого 1976 &nbsp;р.&nbsp;— Внісвніс положення про те, що Польща є соціалістичною державою (замість поточного терміну -&nbsp;— [[Країни народної демократії|народна демократія]]), ПЗПР -&nbsp;— провідною силою суспільства у побудові соціалізму, а ПНР у своїй політиці зміцнює дружбу та співпрацю з Союзом Радянських Соціалістичних Республік та інших країн [[Соціалістична держава|соціалістичного режиму]].

== Законодавча влада -&nbsp;— Сейм ==

Сейм Польської Народної Республіки складався з 460 [[депутат]]ів у Сеймі ПНР, спочатку був створений єдиний представницький стандарт, 1 депутат: 60 000 мешканців, пізніше вона була знята з конституції через непрактичність. Принцип вільного мандату було порушено (депутат був представником трудящих , на практиці це положення ніколи не використовувалося -&nbsp;— як занадто небезпечне). Було запроваджено чотиристоронній виборчий закон (вилучення принципу пропорційності). Сейм прийняв [[Закон (право)|закони]] та [[Резолюція|резолюції]] більшістю, обирався з числа своїх членів Президією (функція маршала завжди була віднесена до представника [[Об'єднана селянська партія|ЗСЛ]]); на першій сесії він призначив [[Прем'єр-міністр Польщі|Прем'єр-міністра]] разом з [[Уряд Польщі|Радою міністрів]] та [[Державна рада ПНР|Державною радою]]. Він ухвалював [[бюджет]] і національні соціально-економічні плани. Мав право отримувати клопотання від громадян. Деякі творчі права також були його частиною, в тому числі вибори Голови [[Верховна контрольна палата Польщі|Вищої палати]] контролю, члени держави та [[Конституційний суд Польщі|конституційного]] [[Державний трибунал Польщі|трибуналу]] та [[Омбудсмен Польщі|омбудсмена]] (останні три установи засновані лише в 80-ті роки). Парламент проводив засідання. Сесії були скликаніскликалися на конкретні дати Державною радою.

Виконавча влада належала Раді міністрів та Державній раді. У заключний період Конституції Польської Народної Республіки Державна Рада була замінена посадою [[Президент Польської Народної Республіки|Президента]] Польської Народної Республіки, але з певним скороченням повноважень щодо ліквідованої Державної Ради. Державна рада була колегіальним органом, який обирається кожні чотири роки на першому засіданні Сейму. Вона складалася з членів Сейму ПРЛ та інших осіб, доручених цій функції. Представники були обрані від членів партії, хоча були випадки, коли в Раді брали участь позапартійні або католицькі депутати (наприклад, [[Єжи Завійський]]). Державна рада мала право видавати [[декрет]]и-&nbsp;— закони під час перерв між сесіями Сейму, але вони повинні були бути схвалені на наступній сесії Сейму. Як [[Голова держави|глава держави]], вона представляла ПРЛ у зовнішніх відносинах (фактично її президент), [[Ратифікація|ратифікувала]] [[Міжнародний договір|міжнародні угоди]] та мала свій виступ у питаннях, що стосуються оборони та [[Військова служба|військової служби]]. Вона надавала [[громадянство]] Польської Народної Республки і застосовувала [[помилування]]. Вона не мала права [[вето]] щодо статутів, але вона зробила їх загальнообов'язкове [[Тлумачення права|тлумачення]]. Міністри призначалися та звільнялизвільнялися СеймСеймом Польської Народної Республіки. Відповідно до Конституції Польської Народної Республіки (стаття 20), вона мала право законодавчої ініціативи разом із Радою міністрів та депутатами Сейму Польської Народної Республіки.

[[Правосуддя у Польщі|Судова система]] ПРН діяла відповідно по принципу однорідності -&nbsp;— [[Верховний суд Польщі|Верховний Суд]] здійснював нагляд за всіма іншими судами, які, у свою чергу, поділялися на: районні (спочатку повітовані), провінційні та спеціальні (в адміністративній та військовій практиці). У 1980 році був призначений [[Вищий адміністративний суд Польщі|Вищий адміністративний суд]], тоді як провінційні адміністративні суди не могли бути призначені. В поправці до конституції 1986 року введено Державний трибунал, відомий у Польщі перед війною, і нова установа -&nbsp;— Конституційний трибунал. Останній мав компетенції, подібні до присутніх, крім того, що можна було відхилити рішення Сейму. Крім того, він мав право визначити загальнообов'язкове тлумачення статутів та вимагати його подання до Державного трибуналу. Усі вищезазначені установи були реалізацією (колишніх) постулатів [[Демократична партія (Польща)|Демократичної партії]].

Протягом 45 років дії Конституції її було змінено 23 рази. Наприклад, місцезнаходженняположення Вищої контрольно-ревізійної служби було іншим. 10 лютого 1976 року Польська Народна Республіка була визначена як соціалістична держава (п. 1 ст. 1), провідна роль ПЗПР (пункт 1 статті 3) та дружба з СРСР були закладені в Конституцію (пункт 2 статті 6).

* у квітні 1989 &nbsp;р. Сейм прийняв так звану [[Квітнева поправка|квітневу поправку]], відновлення верхньої палати ([[Сенат Республіки Польща|Сенату]]) та посади Президента,

* в грудні 1989 року так званий [[Сейм Польської Народної Республіки 10-го скликання|Контрактовий Сейм]] вніс іншу [[Груднева поправка|поправку]] до Конституції -&nbsp;— окрім зміни назви [[Держава|держави]], ухил на соціалістичну систему було видалено (положення, що стосуються, зокрема, співпраці з СРСР та провідної ролі ПЗПР у політичному житті),

* 17 жовтня 1992 &nbsp;р. У частині, що стосується відносин між виконавчою та законодавчою владою та територіальним [[Місцеве самоврядування|самоврядуванням]], була прийнята так звана [[Мала конституція 1992 року|Мала Конституція]].

* [http://libr.sejm.gov.pl/tek01/txt/kpol/1992b.html Конституційні положення підтримуються на підставі ст. 77 Конституційного закону від 17 жовтня 1992 &nbsp;р. Про взаємини законодавчих та виконавчих органів Республіки Польща та місцевого самоврядування, скасоване 17 жовтня 1997 &nbsp;р.]