Марсель: відмінності між версіями

Колонія була заснована на узбережжі, населеному [[лігури|лігурійськими]] племенами [[салії]]в. За однією з версій саме від цього етноніму і походить грецька назва міста — ''Массалія''. Протіс встановив дружні стосунки з місцевим ватажком на ім'я [[Нанн]], а донька Нанна [[Гіптіс]] погодилася вийти за Протіса заміж — віддавши греку келих з водою. На пагорбі, що пануваввисочів над гаванню, греки збудували [[акрополь]], на якому булібули розташовані храми Артеміди (що мав назву [[Ефесія]]) та [[Аполлон]]а. Місто амфітеатром спускалося до моря, де був збудований порт, що отримав назву [[Лакидон]]. З боку моря порт надійно закривали три острови. Від нападів з суходолу місто захищали потужні мури. Стосунки массаліотів з саліями були напруженими — першу спробу захопити місто сусіди зробили вже за сина Нанна.

Водночас, лігури і [[галли]] багато щочого запозичили ву переселенців — саме з появою греків пов'язують поширення в приальпійських областях культури [[маслина|маслинимаслин]] і [[виноград]]у, а також початок будівництва поселень, обнесених кам'яними мурами. Щоправда, власне виробництво олії і вина в Массалії було незначним, землеробство суттєво поступалося за своїм значенням рибальству і торгівлі. Саме захист інтересів власних комерсантів і рибалок змусили Массалію вже на початку [[6 століття до н. е.|VI ст. до н. е.]] втягнутися у війну з [[Карфаген]]ом, що навіть отримала назву «рибальскої війни». Завдяки союзу з [[Тартесс]]ом массаліоти перемогли і закріпили за собою лідерство в усьому північно-західному Середземномор'ї. Щоправда, формально місто залишалося ву підпорядкуванні метрополії, а після захоплення Фокеї [[держава Ахеменідів|персами]] ([[546 до н. е.|546 р. до н. е.]]) навіть змушене було приймати нову хвилю переселенців.

[[Битва при Алалії]] поклала край фокейській [[талассократія|талассократії]] і послабила позиції греків загалом. Проте Массалія отримала від цього чималий зиск. Адже тепер вона була цілком самостійною і вільною у здійсненні своїх експансіоністських намірів. Доволі швидко массаліоти встановили свій контроль над морським узбережжям від [[Етрурія|Етрурії]] до Іспанії, підпорядкувавши собі усі грецькі поселення в цьому регіоні. Утворена таким чином держава певним чином нагадувала карфагенську, що в цей час формувалася на протилежному боціберезі Середземного моря. У встановленні союзницьких стосунків із італійськими містами, зокрема йі з [[Стародавній Рим|Римом]], Массалія навіть випередила пунійців. Не забарилося і нове зіткнення між двома конкурентами. Нова війна завершилася блискучою перемогою массалійського флоту під керівництвом [[Гераклід Міласький|Геракліда Міласького]] у [[Артемісій Іберійський|Артемісія Іберійського]] ([[484 до н. е.|484 р. до н. е.]]). Карфагеняни змушені були визнати «сферою впливу» Массалії усе узбережжя на північ від Артемісія, але [[Гібралтарська протока]] для греків була закрита.

Зацікавленість у товарах, що постачалися з Атлантики, змусила массаліотів шукати інші торговельні шляхи — не стільки морські, скільки річкові — Роною, Луарою, Сеною. ВрештиВрешті решт це дозволило їм отримувати британське олово без посередництва фінікійців. А наприкінці [[4 століття до н. е.|IV ст. до н. е.]] массаліот [[Піфей]] здійснив безпрецедентно далеку мандрівку під час якої досліджуєдосліджував не лише Британію і [[Арморика|Арморику]], але й Ірландію, узбережжя Північного моря та південь Скандинавії. Північна торгівля сприяла справжньому розквіту Массалії. Місто розширює свою хору, зводить нові мури, залишки яких збереглися досьогоднідонині, будуються верфі ({{lang-grc|νεώσοικοι}}) та зброярні ({{lang-grc|ὁπλοθήκη}}).

Владу в Массалії міцно утримували ву своїх руках великі торгівці і лихварі. Не в останню чергу — завдяки [[олігархія|олігархічній]] конституції. Роль народних зборів у місті була такою малопомітною, що про них не залишилося певної згадки у письмових джерелах.

Після замирення з Карфагеном Массалія дотримувалася «політики миру», прагнучи вирішити усі проблеми з сусідами дипломатичним шляхом. Водночас, з часом все більше значення для міста мали його давні союзницькі стосунки з Римом. Массаліоти представляли римські інтереси у Греції і допомогли відновити місто після галльської навали. Зацікавленість у зростанні римської потуги була тим більшою, чим активнішими ставали карфагеняни у стратегічно важливих для Массалії областях — на [[Корсика|Корсиці]] і в Іспанії. Для римлян допомога массаліотів була особливо важливою під час [[Друга Пунічна війна|Другої пунічної війни]], коли повз місто тричі проходили карфагенські війська. У [[154 до н. е.|154 р. до н. е.]] [[Квінт Опімій]] відбив навалу [[оксібії]]в та [[децеати|децеатів]] і ще більше розширив володіння Массалії. Проте вже у [[125 до н. е.|125 р. до н. е.]] [[Марк Фульвій Флакк|Марк Флакк]], розгромивши [[салювії]]в, приєднав Південну (майбутню Нарбонську) [[Нарбонська Галлія|Галлію]] до РимаРиму. Міста, засновані римлянами у своїй новій провінції, швидко перетворилися на конкурентів Массалії і місто почало занепадати.

У [[414]] році Массілія пережила навалу германського племені [[вестготи|вестготів]], але здобути місто їм не вдалося. Проте в [[474]] році його мешканці змушені були визнати владу [[Бургундське королівство|бургундського]] короля [[Гундобад]]а. В [[512]] році бургунди поступилися містом [[Королівство остготів|остготському]] королю [[Теодоріх Великий|Теодоріху Великому]]. Той призначив намісником [[Маробод]]а і доручив йому звозити сюди збіжжя та влатувативлаштувати військові склади. Та в [[536]] році король [[Вітігес]] змушений був віддати Массілію [[Франкське королівство|франкам]]. Попри зміну володарів, міста майже не торкалися війни і воно залишалося важливим господарським, торгівельним і релігійним центром - адже в ньому перебувала одна з нажвпливовішихнайвпливовіших католицьких кафедр Галлії. І під владою єпископів здобуло фактичну незалежність, яка обмежувалася лише формальним визнанням королівської зверхності.