Лео Бакеланд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис
Рядок 9:
Лео Хендрік Бакеланд народився 14 листопада 1863 року у фламандському місті [[Гент]] ([[Бельгія]]). Він був сином Карела та Розалії Бакеландів, бельгійської родини середнього достатку. Пішов до школи у віці 5 років, достроково пройшов навчання початкової школи і {{не перекладено|Атенеум (школа)|атенеум||Atheneum (school)}} у державній вищій школі. Як тільки Лео досяг потрібного віку, він вступив до Муніципальної технічної школи міста [[Гент]], де відвідував вечірні заняття з хімії, фізики, механіки та економіки й отримав медалі по кожному з чотирьох предметів, що вивчались.
 
Молодий Бакеланд був настільки перспективним студентом, що міська влада Гента нагородила його стипендією для навчання в [[Гентський університет|Гентському університеті]], до якого Лео вступив у 1880 році, коли йому було 17 років. Він був наймолодшим і найталановитішим студентом у своїй групі. У 1882 році він закінчив університет, отримавшиздобувши ступінь бакалавра наук. Два роки по тому, у 1884 році у віці 21 року, він здобув докторський ступінь, закінчивши університет з відзнакою.
 
У період навчання в університеті Лео, хоча і отримував стипендію від міста, сам підтримував свій матеріальний добробут, надаючи допомогу з навчання, а також підробляючи асистентом лектора. Бакеланд був настільки завзятий у своїй діяльності, що звільнив своїх батьків від необхідності його утримувати, як він сказав пізніше, почувши перед тим історію про [[Бенджамін Франклін|Бенджаміна Франкліна]], він виніс з неї урок про те, що молода людина навіть зі скромним достатком може прокласти свій життєвий шлях, цілком спираючись на свої прагнення та зусилля.
Рядок 19:
У 1887 році Бакеланда було призначено професором хімічних і фізичних наук Державної вищої нормальної школи наук у місті [[Брюгге]]. Він залишався там недовго, незабаром повернувшись все-таки до Гентського університету, у якому йому запропонували посаду асистента професора. Він з радістю прийняв цю пропозицію і незабаром після цього, у 1889 році, був висунутий на посаду [[доцент|асоційованого професора]] ({{lang-en|associate professor}}) університету.
 
Однією з причин, почерез якійяку Бакеланд мріяв повернутися до [[Гент]]а, була його закоханість ву Селін Шварц, чарівну дочку професора хімічних наук, Теодора Шварца і його дружини Ніни (Plateau) Шварц. Молоді люди одружилися 8 серпня 1889 року і їхїхній шлюб виявився надзвичайно щасливим. Через деякий час на зустрічі на його честь, Бакеланд сказав:
{{quote|Ви сьогодні говорите про мої численні відкриття. Але ви не згадали моє найбільше відкриття - відкриття, яке я зробив, коли був ще студентом. Цим найбільшим відкриттям стала жінка, яка сьогодні увечері тут з нами - це моя дружина.}}
Крім внеску, зробленого місіс Бакеланд в успіхи свого чоловіка, вона мала певну самостійну популярність як автор картин, виконаних маслом.
Рядок 41:
Інколи Бакеланд наймав асистентів для своєї роботи, але найкращим з його помічників була дружина, яка взяла на себе відповідальність за збереження його досягнень, і з якою він радився з багатьох проблем та справ, що виникали у нього.
 
У цей час Бакеланд зацікавився [[Електрохімія|електрохімією]]. Це сталося через те, що він почав стикатися з електрохімічними явищами — ця область науки в його студентські роки обмежувалась явищем осадження декількох металів з водного розчину з допомогою електричного струму і з того часу вона стала важливою галуззю хімічної індустрії. Згодом ця технологія лягла в основу таких процесів, як виділення алюмінію з алюмінієвої руди, виробництво карбіду кремнію і графіту, одержання карбіду кальцію, виробництво натрію і спрощення отримання важливих складних сполук з цього металу, таких як ціанід натрію. У зв'язку із зацікавленннямзацікавленням Бакеланда даною сферою, у 1900 році він вирішив відвідати Німеччину для, як він це назвав, «нагадування» про науку електрохімію. Він провів там усю зиму в лабораторії з електрохімії Технологічного інституту у Шарлоттенбурзі, освіжаючи свої знання з цієї дисципліни. І коли Бакеланд повернувся до [[Йонкерс]]а, він встановив у своїй лабораторії електрохімічне обладнання для подальших досліджень. Ці події збіглися з винаходом електролітичного осередку {{не перекладено|Клінтон П. Таунсенд|Таунсендом||Clinton Paul Townsend}}.
 
Згодом Бакеланд купив маєток «Coconut Grove» («Кокосовий гай») на [[Флорида (півострів)|Флориді]], де він перебував більшу частину зими.