У ході [[Галльська війна|Галльської війни]] у 56 р. до н. е. [[брити]] послали допомогу галльському племені венетів, які повстали проти римського панування. У наступному році Цезар переправляється до Британії, щоб покарати бриттівбритів за їх допомогу венетам. Цезар відплив з 2 легіонами з Portus Itius (нині Булонь) вночі 26 серпня 55 року і на наступний ранок висадився на британському березі. БриттиБрити, які намагались перешкодити його висадці, були відкинуті вглиб країни і не чинили більше особливого опору. Втім Цезар незабаром уклав з ними мирну угоду, на досить вигідних для них умовах і повернувся в Галію. Влітку наступного 54 року Цезар знову відправився до Британії. Залишивши невеликий загін для прикриття кораблів, Цезар з іншими силами пішов углиб країни. [[Кассівелаун]] ({{lang-la|Cassivelaunus}}), воєначальник бритів, разом з вождями інших кельтських племен, зокрема [[Цингеторикс (вождь кантіаків)|Цінгеторіксом]], [[Луготорікс]]ом, [[Таксимагул]]ом, намагався зупинити рух Цезаря, але був розбитий. Тоді він став просити миру. Цезар узяв з нього контрибуцію і повернувся на материк, не залишивши в Британії жодного гарнізону, тому що події в Галлії та Римі вимагали його присутності. Торговельні та дипломатичні зв'язки Британії та Риму тим часом зміцнювалися.
