Маврикій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 107:
== Історія ==
{{main|Історія Маврикію}}
=== Початок колонізації ===
[[Файл:Cantino_planisphere_(1502).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Мапа з позначенням Іль-де-Франс (1502)]]
Маврикій був відомий [[арабські мореплавці|арабським]] і [[Малакка (півострів)|малайським]] мореплавцям ще в [[X сторіччя|X сторіччі]], але вони ніколи не намагалися його заселити. Першим європейцем, який на початку [[XVI сторіччя]] досяг острову [[Реюньйон]] (разом з Маврикієм входить до складу [[Маскаренський архіпелаг|Маскаренського архіпелагу]]), був [[португальські мореплавці|португальський мореплавець]] [[Педру ді Машкареньяш]] ({{lang-pt|Pedro de Mascarenhas}}). Він же в 1505 році відкрив Маврикій. Але португальців острів мало цікавив, постійних поселень вони не створювали.
У [[1598]] році зусиллями голландського адмірала [[Вібрандт ван Варвік|Вібрандта ван Варвіка]] ({{lang-nl|Wybrand Van Warwyck}}) Маврикій став частиною володінь [[Голландська Ост-Індська компанія|голландської Ост-Індської компанії]]. Безлюдний острів був місцем, де екіпажі кораблів, шляхом до Індії, поповнювали запаси прісної води. У [[1615]] році перший губернатор острова [[Пітер Бот]] потонув, коли його корабель наткнувся на рифи біля північно-західного узбережжя. На його честь названа одна гірських вершин острова<ref name="Большов"/>. Перше поселення проіснувало лише 20 років. Саме звідси [[Абель Тасман]] вирушив досліджувати західне узбережжя [[Австралія (континент)|Австралії]]<ref name="П-М"/>. Голландці завезли на острів цукрову тростину, свійських тварин та благородного оленя, але були вимушені покинути острів у 1710 році<ref name="П-М"/>.
=== Франуцузька колонія ===
Чергову спробу колонізувати острів Маврикій зробили французи під проводом [[Гійом Дюфре Дарсель|Гійома Дюфре Дарселя]] ({{lang-fr|Guillaume Dufresne D'Arsel}}) у вересні [[1715]] року<ref name="П-М"/>. Але тільки в [[1735]] році, з появою губернатора [[Мае де ла Бурдоне]] ({{lang-fr|Mahé de La Bourdonnais}}) острів став активно розвиватись і колонізуватись. Закладено Порт-Луї — військово-морську базу і суднобудівний центр. Французькі колоністи займалися сільським господарством ([[цукрова тростина]], [[кава]]), плантації, завезли на острів чорношкірих невільників з Африки і [[Мадагаскар]]у. На острові відбулося 4 великих повстання рабів, у [[1695]], [[1724]], [[1732]] і [[1794]] роках<ref name="УРЕ"/>. До [[1767]] року острів перебував під управлінням [[Французька Ост-Індська компанія|французької Ост-Індської компанії]]<ref name="П-М"/>. Під час [[Французька революція|Французької революції]] на острові на короткий час був створений незалежний уряд. Під час [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]] острів був базою піратських ескадр, що робили набіги на британські торгові судна. У серпні 1810 року французи відбили велику атаку британців, але вже в грудні останні висадились на півночі острова і змусили капітулювати<ref name="П-М"/>.
=== Британська колонія ===
[[Файл:Flag_of_Mauritius_1923.svg|міні|ліворуч|250пкс|Прапор Маврикію (1923)]]
3 грудня [[1810]] року острів Маврикій перейшов до володінь [[Велика Британія|Великої Британії]], що було закріплено [[Паризький договір (1814)|Паризьким договором]] 1814 року, який гарантував мешканцям острову повагу до мови, звичаїв, законів і традицій<ref name="П-М"/>. Першим британським губернатором став [[Роберт Фракуар]] ({{lang-en|Robert Farquhar}})<ref name="П-М"/>. Британські колонізатори продовжили розведення цукрової тростини, але замість темношкірих невільників на плантаціях вже працювали переселенці з Індії (індуїсти і мусульмани), що докорінно змінили соціальне середовище на острові. Рабство на Маврикії було скасоване в [[1835]] році, а плантатори отримали компенсацію в розмірі 2 млн фунтів стерлінгів за власних рабів<ref name="П-М"/>. Виготовлення цукру, що експортувався до Британії, приносило великі прибутки, острів швидко покращував власну інфраструктуру. Проте з розвитком виготовлення цукру з буряків в Америці та Європі прибутки острова до кінця XIX століття значно скоротились. 1893 року основні статті надходжень для влади становили: мито — 2,8 млн рупій, торгові свідоцтва — 2,4 млн рупій<ref name="ЕСБЕ"/>.
Рядок 119 ⟶ 125:
У серпні [[1948]] року усім писемним громадянам було надане право голосу на виборах до місцевої Законодавчої ради, що прийшла на зміну Урядовій раді і складалась з 19 депутатів, що обираються, 12 — призначаються генерал-губернатором, 3 — колишніх депутатів. Маврикій залишався британською колонією до 1967 року, коли острову була надана автономія.
У 1959 році Харольд Макміллан зробив свій знаменитий виступ "Вітер змін", де визнав, що найкращим варіантом для Британії є надання повної незалежності її колоніям. На Ланкастерській конференції 1965 року стало зрозуміло, що Велика Британія хоче надати і Маврикію незалежність, залишаючи в своєму управлінні лише архіпелаг Чагос, який доєднала до британських територій в Індійському Океані<ref>[http://www.lexpress.mu/node/243359/ Незалежність Маврикію{{ref-en}}]</ref>. У січні 1968 року, за шість тижнів до оголошення незалежності, у Порт-Луї вибухнув бунт місцевого населення, що призвело до загибелі 25 людей<ref>[http://www.mauritiusmag.com/?p=598 Заворушення в Маврикію (1968){{ref-en}}]</ref>.
== Королівство співдружності ==
[[Файл:Veerasamy_Ringadoo.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Останній генерал-губернатор Маврикію Вірасамі Рінґаду]]
[[12 березня]] [[1968]] року острів Маврикій став незалежною державою у складі [[Британська Співдружність|Британської Співдружності]]<ref name="ЮЕ"/>. Цього ж року країна була прийнята до [[ООН]]. Главою держави номінально була [[Єлизавета ІІ]], представлена генерал-губернатором — політична система — [[конституційна монархія]]<ref name="УРЕ"/>. У 1971 році вибухнула серія страйків на чолі з партією Маврикійський військовий рух та підтримані профспілками, що привело до введення надзвичайного стану в країні. Лідера повстання Пола Беренгера було ув'язненим. У травні 1975 року по всій країні вибухнули студентські страйки, які вимагали право голосу в парламенті з 18-літнього віку. Парламент змушений був задовольнити вимоги студентів підписавши відповідний акт<ref>[https://www.bbc.co.uk/news/world-africa-13882731 Повстання в Маврикію{{ref-en}}]</ref>. Уряд з 1982 року очолював [[Аніруд Джагнот]]. Цей період ознаменувався зростанням економіки у секторі EPZ (Export Processing Zone). Індустріалізація почала поширюватися і на села із залученням молодих працівників з усіх етнічних груп. У результаті цукрова промисловість припинила відігравати основну роль в економіці. В країні почалася роздрібна торгівля а також стали пропонуватися кредити малозабезпеченим працівникам, тим самим надаючи їм можливість придбати побутову техніку. У 1989 році з'явилася перші біржі, а з 1990 року була дозволена вільна торгівля<ref>John D. Battersby (28 December 1987). "Port Louis Journal; Land of Apartheid Befriends an Indian Ocean Isle". The New York Times.{{ref-en}}</ref>. У 1990 році прем'єр-міністра не було підтримано щодо змін Конституції, які стосувалися президентського управління в республіці. Але 12 березня 1992 року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирався раз на п'ять років. Першим президентом самостійної республіки став останній генерал-губернатор {{нп|Вірасамі Рінґаду||en|Veerasamy Ringadoo}}<ref>Jane Perlez, Special to The New York Times (27 August 1990). "Mauritius' Political Quarrel Saves the Queen". Great Britain; Mauritius: The New York Times{{ref-en}}</ref>. [[12 березня]] [[1992]] року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирається раз на п'ять років.
== Політична система ==
| |||