Відкрити головне меню

Зміни

м
Російська влада з особового складу козацьких полків формує нові полки регулярної армії, долучаючи до цього козацьку старшину. Козацькій старшині було запропоновано вступити на службу у формовані полки чи отримати відставку. Так як армійські [[Чин (ранг)|чини]] присвоювалися на одну-дві сходинки нижче, а так само через те, що різниця в уряді козацького старшини і армійського офіцера не були рівноцінна, багато представників старшини вийшли у відставку. Середній же і рядовий козацькі прошарки склали основу новосформованих полків.
 
Колишнім старшинам, які вирішили піти в відставку (в «абшит»), та тим які вирішили продовжити службу, було надано цивільні, чи військові чини згідно [[Табель про ранги|Табелю про ранги]]. VII ранг, був найвищим рангом який міг отримати представник [[Полкова старшина|полкової старшини]]. Козацький [[Полковник (Гетьманщина)|полковник]], якщо він брав участь у походах, при переході в російські полки отримував чин [[підполковник]]а. Якщо ж представник старшини участі у походах не брав, то він отримував [[Чин (ранг)|чин]], на щабель нижче встановленого, тобто такий козацький полковник міг стати лише [[прем'єр-майор]]ом (який відносився вже до VIII рангу). Останній полковник [[Охтирський полк|Охтирського слобідського козацького полку]] М.Михайло Боярський, при переході до [[Охтирський гусарський полк|Охтирського гусарського полку]], з [[1765]] року став [[підполковник]]ом в новоутвореному гусарському полку.
 
== Знаки розрізнення (на [[1917]] рік) ==