Вікіпедія

Дубровиця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
WithUinH (обговорення | внесок)
2140 редагувань
м оформлення, вікіфікація
WithUinH (обговорення | внесок)
2140 редагувань
вікіфікація, зображення, уточнення
Рядок 114:
 
=== Археологічні знахідки ===
На території м. Дубровиця, 500 метрів на схід від колишньої бавовно-прядильної фабрики, розташоване поселення [[Бронзова доба|бронзової доби]] (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.) площею 0,2 га. Також в місті, за вул. Набережною, знаходиться давньоруське [[Городище (укріплення)|городище]] (ХІ-ХІІІ століття), площа 2,0 га. Автор–дослідник&nbsp;— [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] (1893 рік), охоронний №&nbsp;274<ref name="Історія РДА">{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|назва=Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини|дата=10.01.2014|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=8 листопада 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6ctIZ2kVU|мертвий-url=no|дата-архіву=8.11.2015}}</ref>.
 
В центральній частині міста розташовувалося насипане городище XI—XIV століть, 6,5 [[Сажень|сажнів]] висотою і околом 30 сажнів. Городище було зруйноване в ході будівництва виробничих майстерень РТС у 50-х роках XX століття. Археологічні розвідки в Дубровиці проводили [[Кухаренко Юрій Володимирович|Ю. Кухаренко]] у 1954, [[Раппопорт Павло Олександрович|П. Раппопорт]] у 1961, [[Лисенко Петро Федорович|П. Лисенко]] у 1962, [[Свєшніков Ігор Кирилович|І. Свєшніков]] у 1963, [[Прищепа Богдан Анатолійович|Б. Прищепа]] у 1988 і 1992 роках<ref>{{книга|автор=Антонович В.В.|заголовок=Археологическая карта Волынской губернии.|місце=Москва|видавництво=типография Г.Лиснера и А.Гешеля|рік=1900|сторінки=46}}</ref><ref>{{cite web|url=http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|назва=Каталог археологічних пам'яток Дубровицького району|веб-сайт=rivne.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6dYS2KCBO|мертвий-url=no|дата-архіву=5.12.2015}}</ref>.
Рядок 123:
[[Файл:POL COA Hippocentaurus.svg|175px|міні|Герб роду Гольшанських]]
 
Є й інші літописні згадки про це місто: у [[1184]] році дубровицький князь [[Гліб Юрійович (князь турівський)|Гліб Юрійович]] брав участь у [[Битва на Орелі|переможному поході]] князя [[Святослав Всеволодович|Святослава Всеволодовича]] на половців. З контексту літописної звістки випливає, що Дубровиця була стольним градом невеликого удільного князівства. [[Густинський літопис]] згадує про іншого [[Дубровицьке князівство|дубровицького князя]], [[Олександр Дубровицький|Олександра]], який у [[1223]] році разом із тисячами русичів загинув у [[Битва на Калці|бою на річці Калці]]<ref name="СВ">{{СВ}}</ref>. До середини [[XII століття]] місто входило до складу [[Турівське князівство|Турівського князівства]]. А від 2-ї половини XII століття Дубровиця стала столицею удільного [[Дубровицьке князівство|Дубровицького князівства]]<ref name="ЕІУ"/>. На початку XIII століття Дубровицьке князівство потрапило в залежність від [[Галицько-Волинське князівство|галицько-волинських князів]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
Під час [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали на Русь]] 1240-х років Дубровиця була зруйнована<ref name="Історія міст і сіл">{{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}</ref>.
Рядок 143:
У 1695 році в місті споруджено [[колегіум]] католицького чернечого ордену [[Піари|піарів]]<ref name="ЕІУ"/> (закритий у 1831 році<ref name="н1860"/>). Також для ордену піарів коштом у 1684 році був споруджений католицький храм<ref name="костел2"/>, який у 1709 році спалили шведи, що поверталися після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]. У 1695—1742 роках вже мурований римо-католицький костел був відновлений і став слугувати монастирем піарам<ref name="костел3"/>. У XVII—XIX століттях при Дубровицькому монастирі піарів функціонував шкільний ботанічний сад, основою колекції якого був список рослин із 119 видів, що зростали в оранжереї, та 53 видів, які зростали в теплицях Дубровицького монастиря<ref name="оранжерея"/>.
 
Власником Дубровиці на початку ХVІІІ століття був поміщик Бжестовський. Бжестовська Розалія була дружиною Контантина Людовика фон-дем-Вроель Плятера, писаря Великоговеликого Литовськоголитовського (1746—1754), [[Маршалок|маршалка]] Великого Трибуналу Литовського, воєводи Мстиславського[[Мстиславль|мстиславського]] (1754), посла Великого князівства Литовського у [[Російська імперія|Російській імперії]]. Їх син Антоній Плятер пізніше став володарем дубровицьких володінь<ref name="Історія РДА"/>. Відтак з XVIII століття місцевість потрапила у володіння графів [[Плятери|Плятерів]]<ref name="ЕСУ"/>.
 
З [[1793]] року перебувало у складі РосіїРосійської імперії. 5 липня 1795 року Дубровицю віднесено до категорії містечок. Вона стала центром [[Домбровицький повіт|Домбровицького повіту]] [[Волинське намісництво|Волинського намісництва]], а з 1797 року входила до [[Домбровицька волость|Домбровицької волості]] [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
[[Файл:Дубровиця-Воробин. Костел і монастир піарів.jpeg|міні|[[Наполеон Орда]]. «[[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|Костел Іоанна Хрестителя]]», 1870 рік]]
 
У 1778—1784 роках була прокладена дорога від [[Пінськ]]а до Дубровиці, по-народному «''Литовка''». Напередодні і під час [[Французько-російська війна (1812)|Французько-російської війни 1812 року]] року нею пройшли російські гусарські ескадрони. У час війни в Дубровиці були розквартировані [[Гусари (рід кавалерії)|гусарські]] та [[Улани|уланські]] полки російської армії. В одному з них, Литовському, служила герой Вітчизняної війни 1812 року, жінка-офіцер [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]]. У своїх автобіографічних записках «Кавалерист-дівиця. Пригоди в Росії» Дурова присвячує Дубровиці багато сторінок<ref name="ДубрРР"/>.
 
Від початку XIX століття в околицях почали розробляти поклади [[бурштин]]у<ref name="ЕІУ"/>. У містечку з 1809 року працювала графська суконна мануфактура, яку обслуговували 12 робітників-кріпаків<ref>{{книга|автор=Дерев'янкін Т. І.|частина=|заголовок=Мануфактура на Україні в кінці XVIII&nbsp;— першій половині XIX ст.|місце=|видавництво=|рік=1960|сторінки=104, 107}}</ref>, а у 1816 році їх було вже 86. Протягом року виробляли 4136 аршанів сукна<ref>{{книга|автор=Нестеренко О. О.|частина=|заголовок=Розвиток промисловості на Україні|місце=|видавництво=ЦДІА СРСР|рік=|сторінки=246}}</ref><ref name="Історія міст і сіл"/>.
Рядок 174:
У другій половині лютого 1918 року Дубровицю зайняли австро-німецькі війська. У грудні 1918 року під керівництвом більшовиків відбулося [[Поліське повстання 1918-19|збройне повстання]]<ref name="ДубрРР"/>. Під час цього збройного виступу був учинений погром маєтку графів [[Плятери|Плятерів]]<ref name="Історія"/>.
 
Протягом 1919—1920 років у Дубровиці кілька разів змінювалася влада. У другій половині березня 1919 року містечко зайняли польські війська, на зміну яким улітку 1919 року прийшла Червона Арміяармія. Однак Радянськарадянська влада тоді проіснувала недовго&nbsp;— у серпні цього ж року війська Червоної Армії залишили Дубровицю, а знову повернулись до неї 10 липня 1920 року. Проте у вересні 1920 року Дубровицею знову заволоділи польські війська<ref name="ДубрРР"/>.
 
==== Міжвоєнний період ====
Рядок 181:
1 жовтня 1933 року було збільшено територію міста за рахунок села Дубровиця та 267,81&nbsp;га незабудованої території, вилучених з [[Домбровицька волость|Дубровицької гміни]] і приєднаних до міста<ref>{{cite web|url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330730538|назва=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 września 1933 r. o zmianie granic miasta Dąbrowicy w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem.|веб-сайт=Kancelaria Sejmu RP|дата-доступу=|url-архіву=|мертвий-url=no|дата-архіву=}} {{ref-pl}}</ref>. Станом на 4 січня 1936 року Дубровицька гміна складалася з 23 громад<ref name="ДубрРР"/>.
 
<center><gallery caption="Місто на світлинах періоду Польської Республіки" widths="150" heights="150" perrow="45">
Файл:Dubrovica, Pryrečnaja. Дубровіца, Прырэчная (A. Bochnig, 1929).jpg|Вулиця і костел
Файл:Dubrovica, Rynak. Дубровіца, Рынак (A. Bochnig, 1929).jpg|Костел
Файл:Dubrovica, Rynak. Дубровіца, Рынак (A. Bochnig, 1929) (3).jpg|Костел, інтер'єр
Файл:Dubrovica, Rynak. Дубровіца, Рынак (A. Bochnig, 1929) (2).jpg|Костел, інтер'єр
Файл:Dubrovica, Varobinskaja. Дубровіца, Варобінская (A. Bochnig, 1929).jpg|Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Файл:Dubrovica. Дубровіца (S. Bochnig, 1929).jpg|Вулиця
Файл:Unknown street in Dubrovytsia in the 1920s.jpg|Вулиця
Файл:Dubrovica, Varobin. Дубровіца, Варобін (K. Niedabitoŭski, 1919-39).jpg|Палац Плятерів
Файл:Dubrovica, Varobin. Дубровіца, Варобін (K. Niedabitoŭski, 1919-39) (2).jpg|Палац Плятерів
Файл:Dubrovica, Varobin. Дубровіца, Варобін (1938).jpg|Палац Плятерів
</gallery></center>
 
==== Друга світова війна ====
У вересні [[1939]] року, відповідно до [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пакту Молотова-&nbsp;— Ріббентропа]], Дубровиця в складі західноукраїнських земель переходить до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Від 1940&nbsp;— місто, адміністративний центр [[Дубровицький район|Дубровицького району]] Ровенської (нині [[Рівненська область|Рівненської]]) області<ref name="ЕСУ"/>.
 
На зміну польському пануванню приходить колективізація, у результаті якої націоналізовано і розподілено землю. Почалися масові репресії з боку радянської влади. Зазнавав знущань і насильства священик церкви Різдва Богородиці [[Гордасевич Леонід Олександрович|Леонід Гордасевич]], якого однаково переслідували поляки, комуністи і німецькі націонал-соціалісти за служіння Україні і українцям<ref name="Історія"/>.
Рядок 202 ⟶ 204:
 
У ніч на 10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена від нацистських військ 397-ю стрілецькою дивізією [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] і партизанським з'єднанням під командуванням [[Бегма Василь Андрійович|Василя Бегми]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
До середини [[1950-ті|1950-х]] років діяло підпілля ОУН-УПА<ref name="ЕСУ"/>.
 
[[Файл:Dubrowica2.jpg|справа|350пкс|міні|Дубровиця. Річкова пристань. 1975 рік.]]
 
==== Повоєнний період ====
Одразу після повторного встановлення радянської влади почалася розбудова міста. Згодом запрацювали промислова [[артіль]], [[Машинно-тракторна станція|МТС]], ліспромгосп, хімлісгосп. Методом народної будови зведено 412-метровий дерев'яний міст через річку [[Горинь (річка)|Горинь]], який був одним з найбільших дерев'яних мостів України<ref name="Історія"/>. До середини [[1950-ті|1950-х]] років діяло підпілля ОУН-УПА<ref name="ЕСУ"/>.
 
У другій половині [[1960-ті|1960-х років]] у Дубровиці введено в дію льонозавод, [[1969]] року створено пересувну механізовану колону тресту «Поліссяводбуд». У цей час зростають новобудови Дубровицького «Міжколгоспбуду», функціонує автопідприємство, організоване в [[1965]] році на базі автоколони Сарненського автопарку. У центрі міста побудовано поштово-телеграфний вузол, кінотеатр «Україна», універмаги «Ювілейний» та «Дитячий світ», магазини&nbsp;— книжковий, меблевий, взуттєвий, гастроном та ін. На березі річки розкинулися стадіон «Горинь», пристань, човнова станція<ref name="ДубрРР"/>.
Рядок 431 ⟶ 435:
 
== Символіка ==
30 липня [[1997]] року [[Дубровицька міська рада]] своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Дубровиці. Автори проектів&nbsp;— Ю. Терлецький і [[Гречило Андрій Богданович|А. Гречило]].
 
=== Герб ===
Рядок 479 ⟶ 483:
== Освіта ==
[[Файл:Dubrovytsia-school-3.jpg|міні|Дубровицький навчально-виховний комплекс «Ліцей школа I—II ступенів»]]
Перший навчальний заклад у місті був відкритий 1877 року (як однокласне училище)<ref>{{cite web|url=http://dubrschool-1.bl.ee/history_shool.html|назва=Історія школи|автор=|дата=|веб-сайт=Дубровицька ЗОШ І ІІІ ступенів № 1|дата-доступу=11 серпня 2014}}</ref>. У місті діє три загальноосвітні школи, професійний ліцей. Дошкільна освіта міста представлена дитячими садками. У Дубровиці їх налічується три: Теремок, Малятко, Світлячок<ref name="паспорт"/>.
 
'''Загальноосвітні навчальні заклади'''<ref>{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/znz_rayonu/0-152|назва=ЗНЗ — району|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YvaSoI|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref><ref>{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/nvk/0-146|назва=НВК|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3Z1xsJ5|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref><ref name="паспорт"/>:
Рядок 485 ⟶ 489:
* Дубровицька загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;2
* [[Дубровицький ліцей|Дубровицький навчально-виховний комплекс «Ліцей школа I—II ступенів»]]
 
Дошкільна освіта міста представлена дитячими садками. У Дубровиці їх налічується три: «Теремок», «Малятко», «Світлячок»<ref name="паспорт"/>.
 
== Спорт ==
Рядок 494 ⟶ 500:
=== Футбол ===
У місті розташовані стадіон «Горинь» (кількість місць&nbsp;— 500) і плавальний басейн<ref name="паспорт"/>. Діє чотири футбольні клуби:
* Місцевий футбольний клуб «Дубровиця», який виступає в Чемпіонаті Дубровицького району з футболу (І-I ліга). Досягнення: чемпіон Кубку «Пролісок-2016», багаторазовий призер Чемпіонату та Кубку Дубровицького району.
* Районний футбольний клуб «Горинь»<ref>{{cite web|url=http://roff.com.ua/club/gorin-dubrovitsya|назва=Горинь (Дубровиця)|автор=|дата=|веб-сайт=Рівненська обласна федерація футболу|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3ZDfAj9|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>, який виступає в [[Першість Рівненської області з футболу|другій лізі]] [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|Чемпіонату Рівненської області з футболу]]<ref>{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/component/option,com_joomleague/Itemid,92/func,showPlayers/p,12/ttid,174/|назва=Першість області&nbsp;— 2 ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 2011|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3ZHA49O|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* Футбольний клуб «Лісовод», який виступає в Чемпіонаті Дубровицького району з футболу (ІІ-II ліга).
* Футбольний клуб «Ветеран», який виступає в Першості Рівненської області з футболу серед ветеранів.
Футбольні клуби міста двічі ставали чемпіонами (1962, 1968), двічі срібними призерами (1967, 1970) та тричі займали треті місця (1969, 1989, 2004) у [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|Чемпіонаті Рівненської області з футболу]] (перша ліга)<ref>{{cite web|url=http://zdolbunivcity.net/istoriya-zdolbunivskoho-futbolu-pyatydesyati/|назва=Історія здолбунівського футболу. П'ятидесяті|автор=|дата=6.08.2014|веб-сайт=Здолбунів City|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3ZNCmYB|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref><ref>{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/1995/chempionat-oblasti-vischa-liga-dorosli-1995.html|назва=Чемпіонат області&nbsp;— Вища Ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 1995|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3ZSDCVh|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
Рядок 509 ⟶ 515:
* [[Дочірнє підприємство|ДочП]] «Ритм»;
* Підприємство райспоживспілки «Дубровицьке районне заготівельно-виробниче об'єднання»;
* [[Комунальне підприємство|КП]] «Теплосервіс»;
* ДП «Дубровицьке лісове господарство»;
* ТОВ «Дубровицька деревообробна компанія».
Рядок 555 ⟶ 561:
* [[Булачок Дмитро Сергійович|Дмитро Булачок]], солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Війна на сході України|війни на сході України]].
* [[Конончук Михайло Іванович|Михайло Конончук]], український поет і художник.
* [[Корнілов Федір Петрович|Федір Корнілов]], державний діяч Російської імперії, Московський громадянськийцивільний губернатор, керуючий справами комітету міністрів.
* [[Ляхович Микола Петрович|Микола Ляхович]], український громадський діяч, політв'язень.
* [[Мельник Ярослав Володимирович|Ярослав Мельник]], керівник департаменту [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]], надзвичайний і повноважний посол.
* [[Сандлер Семен Анатолійович|Шимен Сандлер]], лінгвіст та педагог, автор робіт з методики викладання германських мов (ідиш та німецької).
* [[Триліський Олекса Лукич|Олекса Триліський]], діяч [[Українська комуністична партія (боротьбистів)|боротьбистської партії]], з 1920 член [[Комуністична партія України|КП(б)У]].
Рядок 573 ⟶ 579:
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]], відома донецька поетеса, член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]], співзасновниця [[Донецьке обласне Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка|Донецького Товариства української мови]] та Донецького Крайового Руху. Проживала в Дубровиці.
* [[Гордасевич Леонід Олександрович|Леонід Гордасевич]], священик, духівник [[Українська повстанська армія|УПА]], [[в'язень сумління]], український громадський діяч. Навчався в Дубровиці.
* [[Ян Кароль Дольський|Ян Дольський]], [[маршалок]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], один з фундаторів відбудови [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костелу св. Іоана Хрестителя]].
* [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]], перша в РосіїРосійській імперії жінка-офіцер, («кавалерист-дівиця»), письменниця, проходила службу в Уланському[[Литовський уланський полк|Литовському уланському полку]], розквартированому у Дубровиці.
* [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасія Заславська]], фундаторка [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]].
* [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Курбський]], князь династії Рюриковичів, московський боярин, воєвода, володів містом у XVI столітті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дубровиця