Українська революція (1917—1921): відмінності між версіями

Спершись на землевласницькі та підприємницькі кола, а також праві консервативні політичні сили<ref>Головною соціально-політичною опорою гетьманського режиму були дві потужні групи буржуазії&nbsp;— аграрна і промислово-фінансова, які на політичній сцені були представлені Всеукраїнським союзом земельних власників і Союзом промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства.</ref>, гетьман проводив належну внутрішню політику. Так, гетьманський уряд не визнав того статус-кво в земельних відносинах, який склався навесні 1918 року. Оголосивши відновлення приватної власності, він створив правові підстави для повернення землі та майна поміщикам. 15 травня гетьман запровадив тимчасові правила відшкодування збитків. Замість скасованих [[земельні комітети|земельних комітетів]] Центральної Ради створювалися тимчасові земельні комісії, на які покладалося завдання повернути майно «законним» власникам<ref>Солдатенко В.&nbsp;Ф.&nbsp;Українська революція. Історичний нарис.&nbsp;— К., 1999.&nbsp;— C. 533.</ref>. 18 травня Ф. Лизогуб видав циркуляр, яким зобов'язав губернських старост оповістити населення про негайне повернення власникам усього відібраного у них рухомого майна. Паралельно з цим уряд гетьмана, який ясно розумів необхідність вирішення фундаментального питання про землю, готовив відповідну аграрну реформу. Вона повинна була розпочатися у зимку 1918—1919&nbsp;рр. Після досліджень стосовно розмірів землеволодіннь, їх характеру, площі земель, що потенційно могли бути передані селянам-біднякам, ефективності методів сільскогосільського господарства міністри розпочали розробку конкретних планів<ref name="skoropadskyj"/>. 27 травня гетьман затвердив закон про право на врожай 1918 року, який визнавав право власників землі на озимі посіви 1917 року. Указами Міністерства праці значно обмежувалися функції профспілок, їм заборонялося втручатися в дії адміністрації, що стосуються питань найму та звільнення робітників, фінансування, економічної діяльності. Комплекс заходів був прийнятий для реанімації національної промисловості й торгівлі.