Глинський Теофан: відмінності між версіями

'''Теофан Глинський''' (криптонім і псевдонім — Т. Г., Т. Г. з Городниці; [[1806]] — [[17 квітня]] [[1893]], [[Городниця (Городенківський район)|Городниця]] (сучасний [[Городенківський район]]) — [[Галичина|галицький]] [[українці|український]] [[письменник]], [[публіцист]], [[історик]], [[мовознавець]], [[культурно-громадський діяч]].

Обстоював розвиток літературної на основі живої народної мови. Боровся за запровадження [[фонетика|фонетичного]] правопису. Автор низки статей на громадсько-політичні теми з історії, мовознавства, зокрема: "«Гадки в образоваії і розвиванії письменного руського язика"» (1851). Автор праці «Граматика мала руського язика для шкіл парафіальних в Галіції» (1845, не опубліковано) та поетичних переспівів з біблійної міфології, сюжетів на морально-етичні теми. Друкувався в журналах «[[Зоря (львівський журнал)|Зоря]]» і «[[Правда (журнал)|Правда]]», газетах «[[Батьківщина (львівська газета)|Батьківщина]]», «[[Діло (газета)|Діло]]», «[[Руска Рада (газета)|Руска Рада]]», «[[Вісник для русинів Австрійської держави]]»<ref>[[Вѣстник краєвого Правительства длѧ коронной области Галиціи и Володомеріи …]], [[Всеобщій дневникъ …]], [[Вѣстник краєвого Правительства длѧ оуправительствєнной области Намѣстничества во Львовѣ]], [[Вѣстникъ рѧду краєвого длѧ области адмїнїстрацїйнои Намѣстництва въ Львовѣ]]</ref> та ін.

== "«Граматика ..."…» Глинського ==

У 1844 p. Львівська [[консисторія]] оголосила конкурс на найкращий шкільний підручник. Теофан Глинський 1845 року надіслав на конкурс «Граматику малу руского языка для шкіл парафіяльних Галициї», написану живою розмовною мовою. Підручник складався із вступу, двох частин і додатку. Перша частина присвячена матеріалу про «писмена, склади, слова», друга &nbsp;— «о частих мови (науках)». Автор визначає такі частини мови: «імє річи (существител/ное), імє прикладне (прилагател/ное), імє числытел/не (личбовнык), заімок (містоімініє), слово часове, передімок(предлог), прислівце (нарічіє), співник (союз) і викрыкник (междометіє)». За взірець Т. Глинському слугувала граматика польської мови Корчинського (видана у Львові 1826 &nbsp;р.). У багатьох випадках &nbsp;— це переробка, а найчастіше &nbsp;— переклад цієї польської граматики. З неї Т. Глинський узяв багато польських граматичних термінів, слів і конструкцій. Цю ж граматику Корчинського Глинський узяв за основу, створивши у 1845 &nbsp;р. «начальныя правила малорусской Грамматики». Рукопис Глинського було відправлено автору для доробки. Книжка так і не була надрукована. За висловом М. Возняка, вона «була підручником церковнослов'янського та великорусько-українського [[Макаронізми|макаронізму]]<nowiki/>». Рукопис зберігається у Львівській бібліотеці.

* ''Стеблій Ф. І.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Glynsky_T Глинський Теофан] // {{ЕІУ|2|116}}