Брежнєв Леонід Ілліч: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 113:
Після роботи в [[Курська область|Курській області]] та [[Білорусь|Білорусі]] його направлено на [[Уральські гори|Урал]] ([[Єкатеринбург|Свердловськ]]) на посаду завідувача районного земельного відділу. Брав участь у створенні [[колгосп]]ів і [[Розкуркулення|розкуркуленні]]. 1931 року став кандидатом у члени [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]] і перейшов на керівну роботу в окружне земельне управління, але через кілька місяців із невідомої причини покинув сільське господарство й повернувся до Кам'янського.
 
[[1935]] рік — закінчив [[ДніпродзержинськийДніпровський державний технічний університет|Кам'янський металургійний інститут]].
 
У 1935—1936 роках служив у [[Армія|армії]]: [[курсант]] і [[політрук]] танкової роти в Забайкаллі (селище Піщанка — 15 км на південний схід від [[Чита|Чити]]). Закінчив курси моторизації і механізації Червоної Армії, за що отримав перше офіцерське звання — [[лейтенант]] (після смерті в 1982 році Піщанському танковому навчальному полку було присвоєно ім'я Л. І. Брежнєва).
Рядок 121:
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був військово-політичним працівником у чинній радянській армії. Бере участь у мобілізації населення в [[Червона армія|Червону Армію]], займається евакуацією промисловості, потім на політичних посадах у діючій армії: заступник начальника політуправління Південного фронту. Будучи бригадним комісаром, при скасуванні інституту військових комісарів у жовтні 1942 року замість очікуваного генеральського звання був атестований [[полковник]]ом. 1943 року отримав звання [[генерал-майор]]а.
 
Учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] 24 червня 1945 року — комісар зведеного полку [[Четвертий4-й Український фронт|4-го Українського фронту]].
 
З липня 1945 року по червень 1946 року в розпал «боротьби» з українськими націоналістами працював начальником Політуправління Прикарпатського військового округу та брав участь у придушенні руху за незалежність України&nbsp;— [[ОУН]], [[УПА]]. Проживав у самому центрі міста&nbsp;— [[Жорж (готель)|готелі «Жорж»]]. З поміж друзів майбутнього генсека був тодішній перший секретар ОК партії [[Грушецький Іван Самійлович|Іван Грушецький]], а також директор Львівської філармонії<ref>[http://karpatnews.in.ua/news/87214-kak-budushchyi-rulevoi-strany-sovetov-s-oun-na-lvovshchyne-borolsia.htm#sthash.4SttACGi.dpuf Как будущий «рулевой» Страны Советов с ОУН на Львовщине боролся] {{ref-ru}}</ref>.