Захист персональних даних в Інтернеті в країнах Європейського союзу: відмінності між версіями

З початком стрімкого розвитку інформаційних технологій, поширенням онлайн сервісів в інтернеті, розвитком міжнародних практик ведення бізнесу і, зростаючою популярністю соціальних мереж, сучасне суспільство стикаєтьсяперетинається з проблемою правового регулювання інтернет-простору.

Ще на початку 20 століття, за часів [[Перша світова війна|Першої]] та [[Друга світова війна|Другої світових воєн]], ситуація з дотриманням прав особистості і приватного життя, зі зрозумілих причин, серйозно погіршилася, і тому 10 грудня 1948 [[Генеральна асамблея ООН]] приймає [[Загальна декларація прав людини|Загальну Декларацію прав людини]], в 12 статті якої був закріплений такий принцип:

ГоворячиВедучи розмову про подальше становлення правової бази в сфері захисту персональних даних в європейських державах і в Євросоюзі, а також про хронологію розробки відповідних нормативних документів, аналітики схильні виділяти кілька поколінь в залежності від ступеня їх зрілості.

Початок був покладений в другій половині 1960-х років&nbsp;— саме в цей період, на думку дослідників проблем глобалізації, розвиток світової спільноти досягнув такого рівня, що події, описані [[Джордж Оруелл|Дж. Оруеллом]] в 1949 році в романі-антиутопії «1984», дуже багатьом почали здаватися досить реальними. Для того, щоб управляти глобальним розвитком соціальних держав «загального благоденства», бюрократія потребувала величезної кількості інформації і новінових технологіїтехнологій для її обробки. Саме в цей період інформаційні монстри&nbsp;— держави й міжнародні корпорації&nbsp;— почали використовувати у своїй діяльності ЕОМ<ref name="от Европы до России">[http://www.ispdn.info/stati/personalnie-dannie-ot-evropi-do-rossii.html Волков А., Токаренко А., Царев Е. Персональные данные: от Европы до России.]</ref>.

Поряд з США, Європейський Союз має найбільш розвинену систему правових гарантій в цій областісфері. Європейська Хартія прав людини визнає право на захист персональних даних в якості одного з фундаментальних прав людини<ref name="autogenerated1">[http://ec.europa.eu/justice/policies/privacy/index_en.htm DProtection of personal data in the European Union.]</ref>. В ній, зокрема, зафіксовано: «кожен має право на захист особистих даних, що стосуються його або її».

Слід зазначити, що Єврокомісія, незважаючи на жорсткі вимоги поз термінахтермінів реалізації директиви, встигла створити потужний інститут консультацій та підтримки, а також реалізувати механізми контролю із дотримання встановлених і принципів у сфері захисту персональних даних громадян. Першим практичним втіленням цих механізмів стала створена в 1996&nbsp;р. Робоча група 29-ї статті, яка спрямована на гармонізацію європейського права у сфері захисту персональних даних<ref name="от Европы до России">[http://www.ispdn.info/stati/personalnie-dannie-ot-evropi-do-rossii.html Волков А., Токаренко А., Царев Е. Персональные данные: от Европы до России.]</ref>.

На засіданні було відзначено, що,наступне: незважаючи на те, що прийняття директиви 95/46/ЄС булоє ключовим етапом в історії розвитку інформаційного захисту громадян, вона була прийнята 17 років тому, коли

інтернет тільки починав свій розвиток. Сьогодні існуючі норми не відповідають завданням ефективного захисту персональних даних в інтернеті. В силу цього, ЄС приступив до створення нової правової бази у даній областісфері, яка охоплювала б всі країни ЄС, а також частково треті країни.

Новий похід був представлений в документі, який розроблено в кінці січня 2012&nbsp;р. В ньому особливо підкреслювалася роль технологічного прогресу і процесу глобалізації у створенні нових викликівмеханізмів у справі захисту персональних даних<ref name="autogenerated4">[http://ec.europa.eu/justice/policies/privacy/docs/studies/new_privacy_challenges/final_report_en_pdf. Safeguarding privacy in a connected world. A Europe Data Protection Framework for the 21 century]</ref>.

Крім поширення соціальних мереж, користувачами яких сьогодніявляєтьсясьогодні являється 347&nbsp;млн європейців<ref>[http://blog.insites.eu/2011/09/14/347-million-europeans-use-social-networks-results-of-a-global-social-media-study/ 347 millions Europeans use social netorks (results of our global social media study)]</ref>, в якості прикладу високої незахищеності даних громадян, у доповіді також згадувалося так зване «хмарне сховище». При даній моделі зберігання інформації використовуються численні віддалені в мережі сервери, що надаються в користування клієнтам третьою стороною. Інформація зберігається і обробляється в одному віртуальному сервері. Маючи певні переваги, дана модель зберігання може містити в собі потенційну загрозу для безпеки даних, особливо коли мова йде про конфіденційну, приватну інформації. Фактично вона може бути доступна інтернет-провайдерам, і тут також потрібні праві гарантії для громадян.