Георгій-Геннадій (Юрій) Бізанцій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
BunykBot (обговорення | внесок)
м Додавання дати до шаблону
Рядок 1:
{{Об'єднати|БизанційГеоргій-Геннадій (Юрій) Бізанцій|дата=лютий 2016}}
{{особа
|ім'я = Юрій-Генадій Бизанцій
| ім'я = Георгій-Геннадій Бізанцій
|оригінал імені =
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
|інші імена =
| оригінал імені =
|псевдонім =
| зображення =
|прізвисько =
| розмір =
|жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| дата народження = <!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
|зображення =
| місце народження =
|розмір_зображення =
| дата смерті = <!--03.07.1733-->
|підпис_зображення =
| місце смерті =
|ім'я_при_народженні =
| поховання =
|дата народження = <!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
| громадянство =
|місце народження =
| підданство =
|дата смерті = <!--дд.мм.рррр-->
| національність =
|місце смерті =
| військове звання =
|причина смерті =
| партія =
|поховання =
| нагороди =
|місце проживання =
| інші імена =
|підданство =
| псевдонім =
|громадянство =
| прізвисько =
|національність =
| розмір_зображення =
|Alma_mater =
| підпис_зображення =
|відомий_(відома) =
| ім'я_при_народженні = Георгій (Юрій)
|суспільний_стан =
| причина смерті =
|рід_діяльності =
| місце проживання =
|титул =
| Alma_mater =
|посада =
| відомий_(відома) =
|військове звання =
| суспільний_стан =
|платня =
| рід_діяльності =
|статки =
| титул =
|термін =
| посада =
|попередник =
| платня =
|наступник =
| статки =
|партія =
| термін =
|головував_(-ла) =
| попередник =
|конфесія =
| наступник =
|батько =
| головував_(-ла) =
|матір =
| конфесія =
|рід =
| батько =
|родичі =
| матір =
|дружина =
| рід =
|чоловік =
| родичі =
|діти =
| дружина =
|автограф =
| чоловік =
|розмір_автографа =
| діти =
|підпис =
| автограф =
|нагороди =
| розмір_автографа =
|премії =
| підпис =
|звання =
| премії =
|сайт =
| звання =
|зріст =
| сайт =
|вага =
| зріст =
|герб =
| вага =
|підпис_герба =
| герб =
|примітки =
| підпис_герба =
| примітки =
}}
'''Юрій-Генадій Бизанцій''' — [[єпископ]] титулярний севастійський і [[Мукачеве|мукачівський]] (1716 — 1733), добився рівноправности свого духовенства з духовенством латинського обряду; провів реорганізацію церковного та культурного життя на [[Підкарпатська Русь|Підкарпатській Русі]]; 1727 видав у [[Трнава|Трнаві]] «Краткое припадковъ моральныхъ, или нравныхъ собраніє».
'''Георгій-Геннадій Бізанцій''' (1656—1733)&nbsp;— церковний та освітній діяч кінця XVII-першої чверті XVIII&nbsp;ст., єпископ Мукачівський (([[єпископ]] [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської єпархії]])) у 1716—1733 роках.
 
== БіографіяЛітература ==
* [[Енциклопедія Українознавства]], Львів, 1993.
Народився в с. Великий Раковець Угоцького комітату (нині Іршавський район. Освіту&nbsp;— філософську та теологічну&nbsp;— здобув у Трнавському університеті і був рекомендований єпископу [[Йоан-Йосип де Камеліс|де Камелісу]]. Служив священиком в Калло (1703&nbsp;р.), пізніше був обраний архідияконом і візитатором Бігарського комітату. Після смерті єпископ Йосифа де Камеліса Апостольська столиця у Римі не визнала єпископом о. Йосифа (Івана) Годермарського, заіменованого цісарем Йосифом І. Це сталося через інтриги угорського латинського духовенства на чолі з єпископом Егеру, який прагнув собі підпорядкувати Мукачівську єпархію. Наслідком тривалого протистояння, єгерський єпископ у порозумінні з примасом Угорщини 17 квітня 1715&nbsp;р. призначив Геннадія Бізанція єпископським вікарієм для греко-католиків<ref name=":0">{{Cite book|title=Нариси історії Церкви Закарпаття|last=Пекар|first=Атанасій|year=1967|publisher=Видавництво Отців Василіян|volume=1|location=Рим|pages=53-55|language=Українська|isbn=}}</ref>. У цьому знайшли вираження претензії на домінування Егеру над Мукачевом.
 
Постригшись у ченці, Георгій Бізанцій прийняв монаше ім'я Геннадій та перебрав настоятельство Мукачівського монастиря&nbsp;— це був традиційний крок мукачівських єпископів: вони були і владиками, і настоятелями головного у єпархії монастиря&nbsp;— Мукачівського.
 
[[Категорія:Закарпаття]]
5 лютого 1716&nbsp;р. Папа римський Климент ХІ видав грамоту, якою іменував Геннадія Юрія Бізанція «апостольським вікарієм в Мукачівській єпархії та інших здобутих територіях Мадярщини». Через два місяці цей же Папа надав владиці титул єпископа севастійського.
[[Категорія:Християнство на Закарпатті]]
 
9 грудня 1716&nbsp;р. Геннадій Юрій Бізанцій прийняв єпископські свячення від київського унійного митрополита [[Лев (Кишка)|Лева Кишки]].<ref name=":0" />
 
Мукачівський єпископ отримав запрошення від київського митрополита на [[Замойський синод]] 1720&nbsp;р., але єгерський єпископ перешкодив цьому. І все ж, постанови цього синоду набули чинності у Мукачівській єпархії у 1726—1727&nbsp;рр.
 
Владика Геннадій Юрій Бізанцій відзначався жертовністю і старанністю, тісно співпрацював із василіянським монашеством та всіляко опирався намаганням єгерського єпископа заперечити існування Мукачівської єпархії.
 
Помер 3 липня 1733&nbsp;р. на 77 році життя, і похований на Чернечій горі в Мукачеві.
 
== Закладка нової церкви у Повчі ==
З іменем єпископа Бізанція зв'язана закладка нової церкви у Повчі: для закарпатських [[русин]]ів-українців [[Маріяповчанська Ікона Божої Матері|Маріяповч]] став місцем численних прощ, а чудотворна ікона Пресвятої Богородиці&nbsp;— їхньою Покровителькою. З тих пір село стає місцем регулярних відпустів, яке відвідують, крім греко-католиків, і вірники інших конфесій.
Дерев'яна церковця, де знаходилася ікона, вже не могла вмістити такої великої кількості паломників, тому 8 вересня 1731&nbsp;р. єпископ Мукачівський Геннадій Бізанцій заклав камінь нового храму. Його справу продовжили єпископи [[Сімеон-Стефан Ольшавський|Сімеон Ольшавський]] і [[Гавриїл Блажовський]], а завершив єпископ [[Мануїл Ольшавський]] (1700&nbsp;— єп. з 1743—1767), могила якого знаходиться у церковній крипті.
 
== Відновлення Красно-Брідського монастиря ==
Словацьке село Красний Брід лежить за годину їзди від Малого Березного. Село маленьке&nbsp;— чотири сотні мешканців, але знане за сотні кілометрів завдяки своєму монастирю.
Обитель засновано ще на зламі XIV—XV&nbsp;ст. За народними переказами, це зробив князь [[Федір Корятович]].
Згодом навколо обителі виросло село. Перша згадка про нього дійшла з 1557&nbsp;р. Спершу монастир був дерев'яним, кілька разів монастир знищували.
1603&nbsp;р. його спалив один з графів Другетів, але після того потрапив в аварію і за порадою лікарів мусив відновити обитель. 1706—1708&nbsp;р. монастир потерпів під час чергової війни і пару десятиліть не діяв.
1729&nbsp;р. його відновив вже у камені єпископ Геннадій Бізанцій. Монахи збудували велику церкву, яку освятив 1752&nbsp;р. єпископ [[Мануїл Ольшавський|Михайло Ольшавський]]. До храму уміщено старовинну ікону Божої Матері, яку 1769&nbsp;р. реставрував галицький монах-іконописець Михайло Сплавинський.
Саме до неї ще з XVI&nbsp;ст. почалися паломництва, які з середини XVIII&nbsp;ст. переросли у традиційні відпусти, на них з року в рік приходили тисячі людей. Після створення Пряшівської єпархії монастир ста головним її відпусковим місцем. Саме тут 17 червня 1821&nbsp;р. був рукоположений перший пряшівський єпископ Григорій Маркович, якого висвятив мукачівський владика [[Олексій Повчій|Олександр Повч]].
 
{{see also|Мукачівська греко-католицька єпархія}}
{{see also|Мукачівські єпархи}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=53 Видатні закарпатці]
* [http://www.mgce.uz.ua/ Мукачівська єпархія]
* [http://zakarpattya.net.ua/News/84467-Iz-shchodennyka-Serhiia-Fedaky.-Krasnyi-brid Красний Брід]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Мукачівські греко-католицькі єпископи]]