Столиця світу Германія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
Немає опису редагування
Рядок 3:
[[Файл:Charlottenburger-Tor und Speerleuchte.jpg|thumb|Ліхтарі по проекту [[Альберт Шпеєр|Альберта Шпеєра]] біля [[Шарлоттенбурзька брама|Шарлоттенбурзької брами]]]]
[[Файл:Berlin Tiergarten Siegessaeule.jpg|thumb|[[Колона перемоги (Берлін)|Колони Перемоги]] на площі [[Велика Зірка (площа)|Велика Зірка]]]]
'''Столиця світу Германія''' ({{lang-de|Welthauptstadt Germania}}) - — нова назва для міста [[Берлін]], який до середини XX століття за планами [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]] і його архітектора [[Альберт Шпеєр|Альберта Шпеєра]] мав стати столицею світу. Німецькою мовою «Германія» - — латинізоване ім'я жіночого образу держави Німеччина, алегорія німецької нації, а сама країна називається Дойчланд ({{lang-de|Deutschland}}). Щоб відповідати своєму статусу, місто повинно було отримати новий вигляд згідно з прийнятому «Загальному плану забудови імперської столиці».
 
== Нова назва Берліна ==
Рядок 21:
У книзі «[[Майн кампф]]» Гітлер писав, що у сучасних міст, на відміну від [[античність|античних]], не стало символів і монументів, що вселяють гордість, і що держава своїми спорудами повинна знову посилено впроваджуватися в суспільство. Плановані монументальні споруди були покликані виконувати в [[Третій рейх|націонал-соціалістичній державі]] репрезентативні функції.
 
Проект перебудови Берліна передбачав перетин двох широких транспортних осей, які перетинали місто і сполучали його центр з кільцевою автомобільною дорогою. У місці перетину осей повинна була знаходитися [[рейхсканцелярія]]. Вісь Північ-Південь мала стати розкішним проспектом. Відповідні втрати міських площ передбачалося компенсувати освоєнням нових площ: в [[Груневальд (ліс)|лісовому масиві Груневальд]] планувалося звести інститутське містечко, а на півдні Берліна - — абсолютно новий міський район.
 
Генеральний інспектор з будівництва імперської столиці Альберт Шпеєр отримав від Гітлера великі повноваження, порівнянні з міністерськими, так що навіть міг не рахуватися з запереченнями [[Сенат Берліна|міської влади]]. Реалізація проектів Шпеєра привела б до значних змін в наявній структурі міста: передбачалося знесення житла в розмірі близько 50 тисяч квартир. Ці роботи по знесенню, які могли безпосередньо торкнутися 150 тисяч чоловік, тривали аж до припинення проекту навесні 1943-го. В рамках цього вимушеного переселення відомство генеральної інспекції з будівництва форсувало виселення з Берліна [[євреї|євреїв]]в, щоб використовувати житло що звільнилося для своїх цілей: надаючи його вимушеним переселенцям або розміщуючи в ньому будівельників. Деякі квартири були розподілені між привілейованими співробітниками відомства.
 
Проект торкнувся не тільки живих. Південно-західне кладовищі в [[Штансдорф]]і зобов'язане збільшенням своїх розмірів проекту столиці світу Германія. На шляху передбаченого проектом Осі Північ-Південь в районі [[Шенеберг]] лежали цвинтарі св. Матвія ({{lang-de|Alter St.-Matthäus-Kirchhof Berlin}}) і кладовище Дванадцяти апостолів ({{lang-de|Alter Zwölf-Apostel-Kirchhof}}). Всього до 1940-го було перепоховано близько 15 тисяч могил.
Рядок 31:
 
== Вісь Схід-Захід ==
За проектом Вісь Схід-Захід завдовжки 50  км пролягала від [[Вустермарк]]у по Хеерштрассе через площу Адольфа Гітлера (нині площа Теодора Гойса), проспект Кайзердамм, звертала через сучасну площу Ернста Рейтера до Вищої технічної школі Шарлоттенбург (нині [[Берлінський технічний університет]]) і далі йшла вздовж Шарлоттенбурзького шосе (нині [[вулиця 17 червня (Берлін)|вулиця 17 червня]]) через площу [[Велика Зірка]], [[Бранденбурзькі ворота]], [[Унтер-ден-Лінден]], площа Франкфуртер-Тор і вулицю Франкфуртер-Алее.
 
Від східної частини осі довелося відмовитися за наполяганням Гітлера. На [[Музейний острів|Музейному острові]] вісь Схід-Захід передбачалося доповнити рядом музейних будівель, на [[Купферграбен]] повинні були з'явитися ''Музей світової війни'' і ''Музей расової науки'' за проектами Вільгельма Крайса.
Рядок 42:
Справжнім головним проспектом повинна була стати частина 40-кілометрової Осі Північ-Південь від нового ''Північного вокзалу'' ({{lang-de|Nordbahnhof}}) на півночі району [[Моабіт]] до знову нового ''Південного вокзалу'' ({{lang-de|Südbahnhof}}) на місці нинішнього [[Зюдкройц (вокзал)|вокзалу Зюдкройц]] в районі [[Темпельгоф]]. Поруч з Північним вокзалом планувалося побудувати водойму розміром 1200 на 400 метрів, в якому б відбивався ''Великий зал''. Як і інші монументальні будови, вокзали відрізнялися небаченими розмірами. Роботами по зведенню Південного вокзалу, проект якого був підготовлений будівельної дирекцією імперських залізниць ще у 1937, починаючи з 1940 керував особисто Шпеєр, і до моменту остаточного закриття проекту перебудови Берліна в березні 1943 року підготовчі роботи під будівництво були практично завершені. В серпні 1941 Шпеєр віддав наказ додати до запланованих 20 паралельним коліям ще дві колії для ширококолійної залізниці [[Breitspurbahn]], другого улюбленого проекту Гітлера.
 
На Осі Північ-Південь завширшки 120 метрів проектом передбачалося зведення біля Південного вокзалу колосальної прикрашеної [[Барельєф|барельєфами]] роботи [[Арно Брекер]]а [[тріумфальна арка|тріумфальної арки]] - — [[тетрапілон]] заввишки 117  м і завширшки 170  м, на якій передбачалося вказати імена всіх німецьких солдатів, загиблих в [[Перша світова війна|Першу світову війну]] (а оскільки націонал-соціалісти не визнавали [[Версальський мирний договір (1919)|Версальський договір]], до них відносилися і загиблі під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]). За задумом авторів проекту тріумфальну арку повинна була доповнювати ''алея Трофейної зброї'' ({{lang-de|Beutewaffenallee}}). Уздовж Осі Північ-Південь передбачалося розмістити всі найважливіші імперські і партійні відомства, а також центральні контори компаній та установи культури. Будівля правління ''«Берлінських транспортних підприємств»'' ({{lang-de|Berliner Verkehrsbetriebe}}) на ''Потсдамській вулиці'' ({{lang-de|Potsdamer Straße}}) - — одна з небагатьох збережених споруд проекту Столиці світу Германія. Для визначення вантажопідйомності [[ґрунт]]у під тріумфальну арку у 1942 у Темпельгофі було спеціально виготовлено [[Швербеластунгскерпер|бетонний циліндр]].
 
== Великий зал («Зал слави», «Зал народу») ==
{{main|Великий зал (Берлін)}}
В закруті річки [[Шпрее]], на північ від Рейхстагу передбачалося звести найголовнішу споруду міста Германія розміром 315 на 315 метрів в основі - — Великий зал, що мав стати найбільшою купольною будівлею у світі.
 
== Оборонно-технічний факультет і інститутське містечко ==
У 1937 у [[Груневальд (ліс)|лісі Груневальд]], на північний захід від [[Олімпійський стадіон (Берлін)|Олімпійського стадіону]], почалося зведення будівлі оборонно-технічного факультету, яке мало стати першим етапом в будівництві інститутського містечка. В рамках проекту в інститутському містечку з'явився б гігантський лекційний зал '' Auditorium Maximum '', що нагадує [[Парфенон]]. На стадії проектування знаходилася будівля університетської клініки, що мала постати замість клініки [[Шаріте]], яку планувалося знести.
 
Залишки зведеної коробки будівлі оборонно-технічного факультету були засипані після війни будівельним сміттям від розбору міських руїн, і з'явилася гора ''Тойфельсберг'' ({{lang-de|Teufelsberg}} - — Чортова гора) заввишки 114,7  м. По війни вершина гори використовувалася збройними силами США для прослуховування радіообміну в Східному блоці, а потім на Тойфельсберзі посадили тисячі дерев, і гора перетворилася на зону відпочинку.
 
== Зюдштадт ==
У продовження осі Північ-Південь планувалося побудувати так званий ''Зюдштадт'' ({{lang-de|Südstadt}} - — Південне місто), житловий масив на 210 тисяч жителів і кількістю робочих місць на 100 тисяч чоловік.
 
== Збережені об'єкти ==
Рядок 64:
Будівля [[Рейхсміністерство авіації|імперського міністерства авіації]] була побудована в рамках планів зведення столиці світу Германія за проектом архітектора [[Ернст Загебіль|Ернста Загебіля]]. На початок ХХІ сторіччя в будівлі розміщується федеральне [[Федеральне міністерство фінансів Німеччини|Міністерство фінансів Німеччини]].
 
Проектом передбачалося створити в місці перетину головних транспортних магістралей - — Осі Схід-Захід і Північ-Південь у [[Великий Тіргартен|Великому Тірґартені]] систему [[безсвітлофорний рух|безсвітлофорного руху]] і обладнати його системою тунелів. У процесі підготовчих робіт були зведені дві ділянки тунелю, що збереглися до теперішнього часу.
 
Вулиця ''Площа 4 липня'' ({{lang-de|Platz des 4. Juli}}) в окрузі [[Штегліц-Целендорф]] - — єдина ділянка четвертого зовнішнього кільця (автобану), яке, за планом, повинно було оперізувати оновлене місто Германія. У повоєнний час вулиця служила для проведення парадів розквартированої неподалік американської військової частини, в тому числі і в [[День незалежності США]] [[4 липня]], що і дало сучасну назву вулиці.
 
== ДивисьДив. також ==
* [[Нордштерн]]
* [[Османська реконструкція Парижа]]
Рядок 75:
 
== Література ==
* Matthias Donath: ''Architektur in Berlin 1933–19451933—1945. Ein Stadtführer''. Hrsg. vom Landesdenkmalamt Berlin. Lukas, Berlin 2004, ISBN 3-936872-26-0.
* Alexander Kropp: ''Die politische Bedeutung der NS-Repräsentationsarchitektur. Die Neugestaltungspläne Albert Speers für den Umbau Berlins zur „Welthauptstadt«Welthauptstadt Germania“Germania» 1936–19421936—1942/43''. Ars Una, Neuried 2005, ISBN 3-89391-135-9.
* Bernd Kuhlmann: ''Eisenbahn-Größenwahn in Berlin. Die Planungen von 1933 bis 1945 und deren Realisierung''. 2. erg. und erw. Auflage. GVE-Verlag, Berlin 2005, ISBN 3-89218-093-8.
* Hans J. Reichhardt, Wolfgang Schäche: ''Von Berlin nach Germania. Über die Zerstörungen der „Reichshauptstadt“«Reichshauptstadt» durch Albert Speers Neugestaltungsplanungen''. Überarb. und erw. Neuauflage. [[Transit Buchverlag]], Berlin 1998, ISBN 3-88747-127-X.
* Dirk Reimann: ''Die „Welthauptstadt«Welthauptstadt Germania“Germania» und ihre Folgen für Berliner Friedhöfe.'' In: ''[[Friedhofskultur (Zeitschrift)|Friedhofskultur]].'' 5 (2003), {{ISSN|0343-3544}}, S. 40–41.
* Christian Saehrendt: ''Belastungskörper „Germania“«Germania». Was blieb von Albert Speers Berlin?'' In: ''Die Neue Gesellschaft, Frankfurter Hefte.'' Bonn 2002, {{ISSN|0177-6738}}.
* Wolfgang Schäche: ''Architektur und Städtebau in Berlin zwischen 1933 und 1945. Planen und Bauen unter der Ägide der Stadtverwaltung.'' (= Die Bauwerke und Kunstdenkmäler von Berlin. Beih. Nr. 17). 2. Auflage. Gebr. Mann, Berlin 1992, ISBN 3-7861-1178-2.
* Albert Speer: ''Erinnerungen''. Propyläen, Berlin 1969.
Рядок 90:
* [http://www.documentarchiv.de/ns/1937/generalbauinspektor_erl.html Erlass über den Generalbauinspektor für die Reichshauptstadt]
* [http://www.stadtschnellbahn-berlin.de/geschichte/germania/ Skizzen und Kurzbeschreibung der Verkehrsplanung]
* [http://berliner-unterwelten.de/mythos-germania.637.0.html Ausstellung „Mythos«Mythos Germania“Germania» des Berliner-Unterwelten e. V.]
 
[[Категорія:Історія Берліна]]