Клинопис: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Дешифрування клинопису: уточнення, оформлення
Рядок 43:
[[Файл:Taylor Prism-3.jpg|міні|ліворуч|200пкс| Циліндр<ref>[http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/presentations/levchenko.pdf Л.Л. Левченко. "НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV – середина I тисячоліття до н.е., Месопотамія". Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Архіви – наука - суспільство: шляхи взаємодії” (21–22 травня 2015 р)]</ref> Тейлора з [[Ніневія|Ніневії]]]]
 
Старомесопотамські писемні джерела «заговорили» з істориками лише у [[XIX ст.|XIX столітті]]. Ключ до [[Криптоаналіз|дешифрування]] клинописного письма на початку [[XIX ст.]] винайшов вчитель німецького ліцею [[Гротефенд Георг Фрідріх Гротефенд|Георг Гротефенд]]. Йому вдалось прочитати короткий напис, зроблений на колоні царського палацу в [[Персеполь|Персеполі]] трьома мовами: староперсидською еламською і вавилонською. Зусиллями [[Гротефенд, Георг Фрідріх|Георга Гротенфенда]] було встановлено 9 знаків, але в його відкриття ніхто не повірив, навіть не надрукували його працю. Тому клинопис був остаточно [[криптоаналіз|дешифрований]] лише в середині XIX&nbsp;ст. норвежцем [[Д. Лассеном]], французом [[Е. Бюрнуфом]], та англійцем [[Роулінсон, Генрі|Г. Роулінсом]]. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою [[Роулінсон, Генрі|Г. Роулінса]]&nbsp;— [[Бегістунський напис|Бехістунським написом]], якого було викарбовано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царя [[Дарій І|Дарія І]]. Після, спеціально влаштованих, під наглядом комісії з [[Британська академія|Британської Академії наук]], перекладів було визнано, що ассиріологам дійсно вдалося перекласти текст [[Тіглатпаласар І|Тіглатпаласара І]]. Таким чином, [[1857]] вважають роком народження&nbsp;— [[ассиріологія|ассиріології]]. Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень.
 
Однак для позначення об'єктів та ідей уже тоді почали використовувати звукову систему. І хоча клинопис також складався із сотень знаків, він був більш універсальним та різноплановим. Саме тому клинопис напрочуд швидко поширювався і прижився у [[шумер]]ів, ассирійців, [[вавилон]]ян, [[давньоперський клинопис|персів]] та мешканців держави [[Урарту]].