Дубровиця: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
WithUinH (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
WithUinH (обговорення | внесок)
м оформлення, вікіфікація
Рядок 57:
 
=== Розташування ===
Дубровиця розташована на річці [[Горинь (річка)|Горинь]] на [[Полісся|Волинському Поліссі]]<ref name="н1931"/>. Площа міста&nbsp;— 8,88 км²<ref name="паспорт"/>. За площею Дубровиця є найменшим [[Міста Рівненської області|містом Рівненської області]]<ref name="ого"/>.
 
Відстань залізницею до Рівного&nbsp;— 112&nbsp;км<ref name="ВРУ"/>, фізична відстань до [[Київ|Києва]]&nbsp;— 282&nbsp;км<ref name="АТУ">{{cite web|url=http://atu.gki.com.ua/atu/36191|назва=місто Дубровиця|веб-сайт=Геопортал адміністративно-територіального устрою України|дата-доступу=24 червня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3VU5iyP|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Через Дубровицю проходить автошлях {{Автошлях Н|25}}. Місто лежить за 25&nbsp;км від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]] і за 3&nbsp;км від залізничної станції [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]]<ref name="ЕСУ"/>.
Рядок 114:
 
=== Археологічні знахідки ===
На території м. Дубровиця, 500 метрів на схід від колишньої бавовно-прядильної фабрики, розташоване поселення [[Бронзова доба|бронзової доби]] (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.) площею 0,2 га. Також в місті Дубровиця, за вул. Набережною, знаходиться давньоруське городище (ХІ-ХІІІ століття), площа 2,0 га. Автор–дослідник&nbsp;— [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] (1893 рік), охоронний №&nbsp;274<ref name="Історія РДА">{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|назва=Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини|дата=10.01.2014|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=8 листопада 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6ctIZ2kVU|мертвий-url=no|дата-архіву=8.11.2015}}</ref>.
 
В центральній частині міста розташовувалося насипане городище XI—XIV століть, 6,5 [[Сажень|сажнів]] висотою і околом 30 сажнів. Городище було зруйноване в ході будівництва виробничих майстерень РТС у 50-х роках XX століття. Археологічні розвідки в Дубровиці проводили [[Кухаренко Юрій Володимирович|Ю. Кухаренко]] у 1954, [[Раппопорт Павло Олександрович|П. Раппопорт]] у 1961, [[Лисенко Петро Федорович|П. Лисенко]] у 1962, [[Свєшніков Ігор Кирилович|І. Свєшніков]] у 1963, [[Прищепа Богдан Анатолійович|Б. Прищепа]] у 1988 і 1992 роках<ref>{{книга|автор=Антонович В.В.|заголовок=Археологическая карта Волынской губернии.|місце=Москва|видавництво=типография Г.Лиснера и А.Гешеля|рік=1900|сторінки=46}}</ref><ref>{{cite web|url=http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|назва=Каталог археологічних пам'яток Дубровицького району|веб-сайт=rivne.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6dYS2KCBO|мертвий-url=no|дата-архіву=5.12.2015}}</ref>.
Рядок 127:
Під час [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали на Русь]] 1240-х років Дубровиця була зруйнована<ref name="Історія міст і сіл">{{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}</ref>.
 
У 1321 році Дубровиця ввійшла до складу [[Берестейське воєводство (ЛитваВелике князівство Литовське)|Брест-ЛитовськогоБерестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|ЛитвиВеликого князівства Литовського]]. Дубровиця була коронною волостю, якою від імені господаря управляли намісники. Відомо, що таким намісником в 1476 році був [[Тимофій Володимирович Мосальський]]. Пізніше Дубровицька волость була подарована литовським князям [[Гольшанські|Гольшанським]]. Першим її володарем був [[Юрій Семенович Гольшанський]]<ref name="СВ"/><ref name="Історія РДА"/>.
 
=== Новий час ===
[[Файл:Dubrovytsia 1580 Map.jpg|міні|Дубровиця (''Dubrowicza'') на карті ''Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio'', 1580 рік]]
З 1556 року Дубровиця перебуває в складі [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] [[Берестейське воєводство (ЛитваВелике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="Історія РДА"/>.
 
У [[1571]], одружившись з дубровицькою княгинею [[Гольшанська (Ольшанська) Марія Юріївна|Марією Юріївною Гольшанською]], як посаг містечко ненадовго отримав [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Курбський]]<ref name="evkl">{{книга|автор=Грынявецкі В.|частина=Дубровіца|заголовок=[[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.|місце=Мінск|видавництво=Беларуская Энцыклапедыя|рік=2005|сторінки=607}} {{ref-be}}</ref>. Однак шлюб був нетривалим, тому місто після розлучення повертається до княгині<ref name="СВ"/>.
 
6 жовтня 1585 року відбувся роздільний запис [[Гольшанська (Ольшанська) Марія Юріївна|Марії Юріївни Гольшанської]] дубровицьких маєтностей на сина її сина Андрія Монтолта і дочку Варвару Козинську, який вона зробила після розірвання третього шлюбу з Андрієм Курбським. За ним місто і замок Дубровиця дісталися Варварі, що була замужем за [[Анджей Фірлей (ковельський староста)|Андрієм Фірлеєм]], каштеляном [[Малогощ|малогоським]], а навколишні землі&nbsp;— сину повід першомупершого шлюбу Андрію. Княгиня Марія померла у 1586 році<ref>{{книга|автор=[[Теодорович Микола Іванович|Тедорович Н.И.]] |заголовок=Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии |посилання= |відповідальний= |місце=[[Почаїв|Почаев]]|видавництво=Тип. Почаево-Успенской Лавры |рік=1889 |том=2 |сторінок= |сторінки=595-613 }}</ref><ref name="Історія РДА"/>.
 
Містечко стає володінням роду [[Фірлеї]]в, а від них&nbsp;— роду [[Сапіги|Сапігів]]<ref name="СВ"/>.
Рядок 380:
 
=== Єврейська громада ===
[[Євреї]] жили в Дубровиці з початку XVI століття. У 1766 році в місті проживало 404 єврея, у 1847 році&nbsp;— 1910, у 1897 році&nbsp;— 2686 (47,7&nbsp;% населення міста), у 1921 році&nbsp;— 2536, у 1931 році&nbsp;— 2739, у 1937 році&nbsp;— 3225 (43,4&nbsp;% населення міста), у 1946 році&nbsp;— 9 євреїв<ref name="РЄЕ"/><ref name="Історія РДА"/>. Назва міста на [[ідиш]]і&nbsp;— דאמבראװיצע<ref>{{cite web|url=http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|назва=Dubrovitsa, Ukraine|веб-сайт=JewishGen Locality Page|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6dcwUCYYv|мертвий-url=no|дата-архіву=8.12.2015}}</ref>, на івриті[[іврит]]і&nbsp;— דומברוביץ<ref>{{cite web|url=http://moreshet.pl/he/node/398|назва=דומברוביץ DABROWICA|веб-сайт=מרכז מורשת יהדות פולין|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6dczu55OH|мертвий-url=no|дата-архіву=8.12.2015}}</ref>. Більшість євреїв Дубровиці належали до {{Не перекладено|Карлін-столінська хасидська династія|карлін-столінських|en|Karlin-Stolin (Hasidic dynasty)}}, {{Не перекладено|Тріскська хасидська династія|тріскських|en|Trisk (Hasidic dynasty)}} і {{Не перекладено|Березненська хасидська династія|березненських|he|חסידות ברזנה}} [[Хасидизм|хасидів]]. Єврейська громада Дубровиці неодноразово зазнавала погромів (зокрема, у 1884, на початку 1919, 10 липня 1919)<ref name="РЄЕ">{{книга|автор=|заголовок=Российская еврейская энциклопедия|місце=|видавництво=Российская академия естественных наук|рік=1994|сторінок=}} {{ref-ru}}</ref>. З 1900 року в містечку діяли політичні організації [[Бунд]]у і [[Сіонізм|сіоністів]]. У 1865 році діяло 3 синагоги. У 1910 році діяло 5 синагог, у тому числі 3 хасидських. Проте в 1915 році відбулося насильне виселення євреїв у внутрішні губернії Російської імперії. Часткове повернення дубровицьких євреїв до міста сталося в 1917. Тоді було відкрито дві єврейських школи в містечку (одна з мовою викладання на [[іврит]]іівриті, друга&nbsp;— на ідиші), а також створений єврейський загін самооборони<ref name="Історія РДА"/>.
 
У березні 1942 року в Дубровиці німецькими нацистами було створено [[Гетто в період Другої світової війни|єврейське гетто]], в якому перебувало понад 4 тисячі осіб<ref name="РЄЕ"/>. {{Abbr|Шмуель Спектор|Shmuel Spector|0}}, автор публікацій з історії [[Голокост]]у в Східній Європі, вказав, що 7,8&nbsp;% від усього єврейського населення міста вдалось врятуватись<ref>{{книга|автор=Shmuel Spector.|частина=|заголовок=Shoat yehudei Vohlin|місце=Jerusalem|видавництво=|рік=1986|сторінки=49-50}} {{ref-en}}</ref>. У самому ж Дубровицькому гетто діяла підпільна група єврейського опору<ref>{{ЕЄЕ|15412|Украина. Евреи Украины в годы Второй мировой войны (1939–45)}}</ref>. 25 серпня 1942 року майже всі євреї були вивезені в [[Сарни]], де на другий день їх розстріляли. У вересні 1942 року було розстріляно ще близько 70 євреїв<ref name="РЄЕ"/>.
Рядок 451:
== Культура ==
[[Файл:Дубровицький історико-етнографічний музей.jpg|міні|175x175пкс|Історико-етнографічний музей]]
Два храми Дубровиці внесено до державного реєстру пам'яток історії і культури України: [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костел Іоанна Хрестителя]] (1695—1702 років) та [[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)|церква Різдва Богородиці]] (1862 рік). За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського періоду]] обидві будівлі серйозно постраждали. На початку 1990-х років храми були відреставровані. Окрім того, пам'яткою архітектури місцевого значення є Свято-Миколаївська церква (1872 рік)<ref>{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/dubrovytsk/ua/publication/content/13930.htm|назва=Інвестиційна пропозиція щодо розвитку сільського господарства у Дубровицькому районі Рівненської області|дата=29.08.2012|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=9 березня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3Y4IImR|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
 
У місті діють Дубровицький історико-етнографічний музей<ref>{{cite web|url=http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032767|назва=Тисячолітня Дубровиця завмерла…|автор=Алла Садовник|дата=30-8-2012|веб-сайт=Рівне Вечірнє|дата-доступу=26 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YCLDbT|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>, [[Дубровицька центральна районна бібліотека|Центральна районна бібліотека]] та Районна бібліотека для дітей, Районний будинок культури, кінотеатр «Україна»<ref name="паспорт"/>.
 
Встановлено погруддя [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]<ref>{{cite web|url=http://kobzar.ua/item/show/1980|назва=Пам’ятник Т. Г. Шевченку в місті Дубровиця|автор=|дата=|веб-сайт=Портал Шевченка|дата-доступу=1 жовтня 2014}}</ref>, [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасії Гольшанській]]<ref name="УМ"/>, трудівникам міста, воїнам, які загинули під час Другої світової війни<ref name="ЕСУ"/>, пам'ятний знак Героям [[Небесна сотня|Небесної сотні]]<ref>{{cite web|url=http://www.ogo.ua/articles/view/2015-07-21/65104.html|назва=У Дубровиці встановлено пам'ятний знак Героям Небесної сотні|дата=23.07.2015, 09:30|веб-сайт=ogo.ua|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YLWBgp|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
 
=== Дубровицький історико-етнографічний музей ===
Рядок 471:
Перший храм споруджений з дерева для [[Піари|ордену піарів]] коштом [[Ян Кароль Дольський|Яна Дольського]] у 1684 році<ref name="костел2"/>. У 1709 році його спалили шведи, які поверталися після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]. У 1695—1742 роках за підтримки ректора польського Університету мистецтв Казимира Пнєвського, відбудував у стилі [[рококо]] вже мурований римо-католицький костел вівтарем на схід&nbsp;— [[Монастир|кляштор]] піарів<ref name="костел3">{{cite web|url=http://www.dubr.org.ua/news.html|назва=Дубровицький костел&nbsp;— архітектурна пам'ятка Полісся|автор=|дата=|веб-сайт=Неофіційний сайт міста Дубровиця|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YT8TP3|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. У 1742 році костел консекрував єпископ [[Францішек Кобельський|Франциск Кобельський]]. У 1822 році монастир ліквідований [[Російська імперія|царською владою]], храм перейшов до дієцезійного духовенства. За радянського періоду костел був закритий<ref name="костел"/>.
 
У 1990—1991 роках храм відремонтували, був намір створити у ньому будинок культури. У листопаді 1992 року костел консекровано єпископом [[Маркіян Трофим'як|Маркіяном Трофим'яком]]<ref name="костел"/>. Ще одну реставрацію було проведено в 1999 році за ініціативи Центру Польського Культурного Спадку за межами країни<ref name="костел2">{{cite web|url=http://yanitsky.org/news_view/dubrovitskiy_kostel_ioanna_hrestitely_vidznachiv_svoe_270_richchy/|назва=Дубровицький костел Іоанна Хрестителя відзначив своє 270-річчя|автор=|дата=|веб-сайт=Сайт «Наш край»|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YWCx7X|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Богослужіння в храмі проводяться щонеділі<ref name="костел">{{cite web|url=http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozrv&p=rvdrdrjn&n=1|назва=Йоана Хрестителя, ДУБРОВИЦЯ, Дубровицький р-н, Рівненська обл|автор=|дата=21.06.2011|веб-сайт=Портал «Костели і каплиці» Римсько-Католицької Церкви в Україні|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3YYvDJX|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
 
=== Церква Різдва Пресвятої Богородиці ===
Рядок 505:
== Промисловість ==
Місто має розвинений промисловий потенціал, розгалужену транспортну та соціальну інфраструктуру<ref name="дубр1000">{{книга|автор=|заголовок=Дубровиці — 1000 років: збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції|місце=Рівне|видавництво=Перспектива|рік=2005|сторінок=148}}</ref>. У Дубровиці діють такі промислові підприємства<ref name="паспорт"/>:
* [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] «Дубровицький завод продтоварів»;
* [[Публічна компанія|ПАТ]] «Дубровицький завод „Металіст“»;
* [[Дочірнє підприємство|ДочП]] «Ритм»;
Рядок 525:
* КП «Міське бюро технічної інвентаризації»<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miske-bti|назва=КП "Міське бюро технічної інвентаризації"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6dY9oRzsW|мертвий-url=no|дата-архіву=5.12.2015}}</ref>.
 
Присутні [[Дубровиця (станція)|залізнична станція]] і автовокзал<ref name="паспорт"/>.
 
== Засоби масової інформації ==
Рядок 558:
* [[Ляхович Микола Петрович|Микола Ляхович]], український громадський діяч, політв'язень.
* [[Мельник Ярослав Володимирович|Ярослав Мельник]], керівник департаменту Адміністрації Президента України, надзвичайний і повноважний посол.
* [[Сандлер Семен Анатолійович|Шимен Сандлер]], лінгвіст та педагог, автор робіт з методики викладання германських мов (їдишідиш та німецької).
* [[Триліський Олекса Лукич|Олекса Триліський]], діяч [[Українська комуністична партія (боротьбистів)|боротьбистської партії]], з 1920 член [[Комуністична партія України|КП(б)У]].
* [[Харпак Георгій|Жорж Шарпак (Георгій Харпак)]], лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] [[1992]] року з фізики, жив у Франції.
* [[Худаш Лідія Сергіївна|Лідія Худаш]], український поетеса, етнограф, літературознавець.
* [[Чура Василь Іванович|Василь Чура]], український історик, [[доктор історичних наук]].
 
Рядок 608:
 
== Література ==
* Дубровиці&nbsp;— 1000 років: Зб. матеріалів наук.-краєзн. конференції&nbsp;— Рівне: Перспектива, 2005.&nbsp;— 148 с.
* {{ВТ-ЕСБЕ|Домбровица, местечко Волынской губернии}}
* {{SgKP|I|931|Dąbrowica, miasteczko}}.— S. 931. {{ref-pl}}
* {{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}
* Дубровиця // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич [та ін.].&nbsp;— К.: УРЕ ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1989.&nbsp;— Т. 1: А&nbsp;— Ж.&nbsp;— С. 373.
* {{книга|автор=Грынявецкі В.|частина=Дубровіца|заголовок=[[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.|місце=Мінск|видавництво=Беларуская Энцыклапедыя|рік=2005|сторінки=607}} {{ref-be}}
* Дубровиця // Універсальний словник-енциклопедія: УСЕ / ред. рада М. Попович [та ін.].&nbsp;— 4-те вид., переробл. і доповн.&nbsp;— Львів: Тека, 2006.&nbsp;— С. 416.
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19298 ''Годунко В.&nbsp;С.''&nbsp;Дубровиця] // {{ЕСУ/8}}&nbsp;— С. 489—490.
* ''Головко В.&nbsp;В.''&nbsp;Дубровиця // {{ЕІУ/2}}&nbsp;— С. 489.
* {{книга|автор=Грынявецкі В.|частина=Дубровіца|заголовок=[[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.|місце=Мінск|видавництво=Беларуская Энцыклапедыя|рік=2005|сторінки=607}} {{ref-be}}
* Дубровиця // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич [та ін.].&nbsp;— К.: УРЕ ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1989.&nbsp;— Т. 1: А&nbsp;— Ж.&nbsp;— С. 373.
* {{книга|автор=[[Попенко Василь Павлович|''Попенко В.'']]|заголовок=Дубровиця (історико-краєзнавчий нарис)|місце=|видавництво=Львів: Каменяр|рік=1986|сторінок=40}}
* Дубровиця // Універсальний словник-енциклопедія: УСЕ / ред. рада М. Попович [та ін.].&nbsp;— 4-те вид., переробл. і доповн.&nbsp;— Львів: Тека, 2006.&nbsp;— С. 416.
* Дубровиці&nbsp;— 1000 років: Зб. матеріалів наук.-краєзн. конференції&nbsp;— Рівне: Перспектива, 2005.&nbsp;— 148 с.
* {{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}
* {{SgKP|I|931|Dąbrowica, miasteczko}}.— S. 931. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
Рядок 628:
|Вікімандри =
}}
* [{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/ |назва=Офіційний сайт Дубровицької міської ради]}}
* {{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.11.2015&rf7571=27484|назва=Облікова картка м. Дубровиця|веб-сайт=Верховна Рада України}}
* {{cite web|url=http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|назва=Dubrovitsa, Ukraine|веб-сайт=jewishgen.org|мовою=англійською}}
* [{{cite web|url=http://dubrlibr.rv.ua |назва=Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек]}}
* [{{cite web|url=http://www.dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=510|назва=Місто ІнформаціяДубровиця проРівненської Дубровицюобласті|веб-сайт=Державна на сайті Державної науковоїнаукова архiтектурно-будiвельноїбудiвельна бiблiотекибiблiотека iмені В.&nbsp; Г.&nbsp; Заболотного.]}}
* [{{cite web|url=http://www.litopys.com.ua/places/m-dubrovitsya/storichna-dov-dka-pro-m-sto-dubrovitsya/ |назва=Історична довідка про місто Дубровиця // |веб-сайт=www.litopys.com.ua]}}
* [http://osvitasvar.ucoz.ua/istoria/o.poleshko.istorija_ridnogo_kraju.pdf Полєшко О.&nbsp;І.&nbsp;Історія рідного краю]