Відкрити головне меню

Зміни

6 байтів додано ,  1 рік тому
Пам'ятки [[Гуни|гунського]] часу (I-V ст.) надзвичайно рідкісні. На території Хортиці досліджене лише одне поховання цієї доби, розташоване у північно-східній частині острова, між балками Совутина та Велика Молодняга. Поховання супроводжувалося ліпним [[Горщик|горщиком]], срібною [[Пряжка|пряжкою]], кістяним [[Гребінь|гребенем]] та залізним [[Ніж|ножем]] <ref>Никоненко Д.Д. Острів Хортиця в добу Великого переселення народів // Заповідна Хортиця. – Запоріжжя, 2011. – С. 177-179 (c. 178)</ref>.
 
Невиразні сліди поселень [[Пеньківська культура|пеньківської археологічної культури]] V-поч. VIII ст., яку більшість дослідників пов'язують із [[Племінний союз|племінним союзом]] [[Антський союз|слов'ян-антів]], відомі біля озера Осокорового, у балці Генералці та на острові Байди. Поховань [[Кочівники|кочовиків]] VI-VIII ст. ([[Авари|аварів]], [[Булгари|булгарів]], [[Хозари|хозарів]]) на Хортиці поки не знайдено. Проте у безпосередній близькості до острову, на лівобережному [[Плато|плато]] досліджено унікальну пам'ятку поч. VIII ст. – Вознесенівський «скарб», що, ймовірно, був [[Тризна|поминальним]] храмом (так званий «курук»), присвяченим якомусь [[Тюрки|тюркському]] [[Хан|хану]] <ref>Амброз А.К. О Вознесеновском комплексе VIII в. на Днепре – вопрос интерпретации // Древности эпохи Великого переселения народов V-VIII вв. – Москва : Наука, 1982. – С. 204-222 (c. 210-220)</ref>. Розташування цього видатного комплексу на шляху до [[Кічкас|Кічкаської]] переправи свідчить про те, що навколишня територія, в тому числі й острів Хортиця, мала для місцевого [[Раннє середньовіччя|ранньосередньовічного]] населення велике [[Сакральне|сакральне]] значення.
 
 
== Хортиця у IХ-ХV ст. ==
Анонімний користувач