Подільськ: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Вікілінк
мНемає опису редагування
Рядок 52:
'''Подільськ''' (до [[1935]] року '''Бірзула'''; в [[1935]]—[[2016]] роках — '''Котовськ''') — [[місто]] [[Список міст обласного значення в Україні|обласного підпорядкування]] в [[Одеська область|Одеській області]] [[Україна|України]], адміністративний центр [[Подільський район (Одеська область)|Подільського району]]. Не входить до складу Подільського району, підпорядковується [[Подільська міська рада|Подільській міській раді]].
 
Відстань до [[Одеса|обласного центру]] становить близько 195 км. Автошляхи, що зв'язують місто з обласним центром, — {{Автошлях ТР|160571}} та {{Автошлях E|95}}.
 
== Зміна назви ==
Рядок 120:
У квітні 1919 р. Бірзула знову була захоплена більшовиками. У вересні 1919 р. село захопили денікінці. В січні 1920 року його знову зайняли більшовицькі війська.
 
У 1924&nbsp;р. Бірзулу віднесли до селищ міського типу.<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;19 (167) від 30 липня 1924 &nbsp;р. «[[s:ЗУРРСУУ/1924/1/19/Про перечислення містечок Рибниці і Бірзули в селища міського типу|Про перечислення містечок Рибниці і Бірзули в селища міського типу]]»</ref> 12 жовтня 1924&nbsp;р. за участю Г. Котовського в Бірзулі проголошується створення [[Молдавська АРСР|Молдавської АРСР]] (зі статусом автономії у складі УРСР), що стало основою для подальшої відбудови державності [[Молдова|Молдови]], яка в той час перебувала під окупацією королівської [[Королівство Румунія|королівської Румунії]]. Бірзула стає її обласним центром, а в 1928—1929&nbsp;рр. вона є столицею МАРСР.
[[Файл:Братська могила 23 учасникіх Руху Опору.JPG|thumb|200px|Братська могила 23 учасників Руху Опору]]
На початок 1941 року місто займає важливе місце в оборонній системі південно-західного кордону України (Півдні Радянського Союзу), тут дислокуються частини 2-го механізованого корпусу, стрілецькі та авіаційні частини Робітничо-Селянської Червоної армії.
Рядок 200:
=== Туризм ===
[[Файл:Гостиница Спутник.jpg|thumb|250px|Готель «Супутник»]]
Найцікавішими туристськими об'єктами міста можна вважати міський вокзал та залізничну станцію (одна з перших в Україні), а також ПодільскийПодільський краєзнавчий музей. Серед об'єктів, які теоретично можуть привабити туриста, в місті також є дві братські могили радянських воїнів, полеглих під час радянсько-німецької війни 1941—1945&nbsp;рр., на одній з них горить вічний вогонь. В цілому місто має певні перспективи щодо розвитку туризму, адже з ним пов'язані деякі цікаві факти та події. До того ж, необхідні заходи з боку міських органів державної влади, спрямовані на розвиток індустрії туризму, і зокрема на розвиток інфраструктури, можуть принести значні зміни в стан рекреаційного господарства та індустрії туризму в місті.
 
Донедавна мавзолей [[Котовський Григорій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Котовського]] вважали також туристським об'єктом, однак у рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації в Україні]] він буде розібраний<ref>[http://dumskaya.net/news/ostanki-grigoriya-kotovskogo-predadut-zemle-063202/ Подільська міська рада проголосувала за передання землі останків радянського військового і політичного діяча Григорія Котовського],&nbsp;— ''Думская'', 2016-09-28</ref>.
Рядок 238:
=== Пам'ятники та скульптури ===
[[Файл:Мемориал Котовского.jpg|thumb|250px|Мавзолей Котовського]]
Пам'ятники міста присвячені радянським партійним та військовим діячам, мають ідеологічно-пропагандистський характер, комуністичну тематику. Пам'ятник В.&nbsp;Леніну&nbsp;знесений [[Ленінопад|в часі боротьби з тоталітарними пам'ятками]] в лютому 2015 року. Ще є три пам'ятники Григорію Котовському, два пам'ятники уродженцю Котовська Герою Радянського СоюзаСоюзу Кирилові Бочковичу, два монументи воїнам-афганцям, пам'ятник борцям за владу Рад, пам'ятник жителям міста, полеглим під час радянсько-німецької війни 1941—1945&nbsp;рр., воїнам-визволителям, які боролися з нацистськими окупантами, пам'ятник Праці.
 
=== Будівлі ===
Рядок 289:
Бірзулі присвятив своє оповідання «На разъезде» російський письменник [[Іван Бунін]].
 
1918 року в Бірзулі розташовувасярозташовувався штаб Головнокомандувача [[УНР]] [[Симон Петлюра|Симона Петлюри]]. Сам Петлюра Бірзулу щиро шанував, а молитися їздив до монастиря «Райський сад», що розташований за містом, поблизу села [[Липецьке]].
 
Під пам'ятником Г.&nbsp;І.&nbsp;Котовському в міському сквері, який був відкритий в 1934&nbsp;р., знаходився мавзолей з тілом Котовського, подібний до мавзолею В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна в Москві. Він разом із пам'ятником складав єдиний архітектурний ансамбль. Але під час німецько-нацистської окупації пам'ятник і склеп-мавзолей було зруйновано, а ордени та почесну зброю комбрига було вкрадено.
Рядок 299:
Наприкінці 1980-х років в місті планували створити тролейбусну лінію. Для цього навіть спроектували новий автомобільний міст через залізницю в районі автовокзалу. Однак СРСР розпався і наміри електризувати міський автотранспорт не здійснилися.
 
На початку 90-х років минулого століття під час організаційної поїздки в [[Окни]] у Котовську загубився один із засновників сучасної України, лідер Народного руху України [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|ВячеславВ'ячеслав Чорновіл]]. Політик знайшовся наступного дня на квартирі комуніста, який згодом став націоналістом.
 
2013 року в Подільську вперше в області було повалено пам'ятник Леніну,<ref>[http://www.lemonde.fr/europe/article/2013/12/26/ukraine-qui-a-decapite-le-lenine_4340166_3214.html Ukraine: qui a décapité le Lénine de Kotovsk?]</ref> котрий був встановлений в парку біля клубу залізничників.
Рядок 359:
* [[Гліб Васильович Ватагін]]&nbsp; (1899.11.03.&nbsp;— 1986.10.10)&nbsp;— українець за походженням, італійський фізик, член Академії деї Лінчеї в Римі. Створив велику наукову школу в Бразилії, де жив у 1939—1956&nbsp;рр. і організував Інститут фізики космічних променів. Запропонував статистичну теорію множинної генерації частинок космічних променів. У 1920&nbsp;р. емігрував до Італії, де в 1922&nbsp;р. з відзнакою отримав ступінь з фізики, а в 1924&nbsp;р.&nbsp;— з математики. У 1934&nbsp;р. Гліб Ватагін приймає запрошення університету Сан-Паулу та переїздить до Бразилії. Там він виплекав цілу плеяду фізиків: Ч. Латтес, О. Сала, М. Шенберг та ін.
* [[Ковальський Анатолій Дмитрович]] (02.09. 1941&nbsp;— 14.06.2016)– український письменник, поет, журналіст, краєзнавець, член Спілки журналістів СРСР, член Національної Спілки журналістів України, володар золотої «Почесної відзнаки Національної Спілки журналістів України»
* [[Корембліт Олександр Хільович]] (28.05.1932&nbsp;—) -&nbsp;— український письменник, поет, журналіст, Член Української асоціації письменників, член Національної спілки журналістів України, Відмінник освіти України.
 
== Міста-побратими ==