.44-40 Winchester: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
LordVoland (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «.44-40 Winchester»
 
LordVoland (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка вогнепального набою
<span>Набій </span>'''.44-40 Winchester''', також відомий як '''.44 Winchester''', '''.44 WCF''' (Winchester Center Fire - Вінчестер центрального запалення) та '''.44 Largo''' (в іспаномовних країнах) представлений в 1873 компанією [[Winchester Repeating Arms Company]]. Це був перший металевий [[набій]] [[Набій центрального запалення|центрального запалення]] розроблений Вінчестером і став стандартним унітарним набоєм нової гвинтівки [[Вінчестер (гвинтівка)|Winchester Model 1873]].<ref name="leverguns">"[http://www.leverguns.com/articles/4440.htm The 44-40 (44WCF) for beginners (like me)]" Leverguns Web site.</ref><ref name="gunsammo">"[http://www.gunsandammomag.com/reloads/44_40_061804 The .44-40 Winchester]" Guns and Ammo Magazine Web site.</ref> Незабаром новий набій став популярним як для гвинтівок, так і для ручної зброї, настільки, що гвинтівка Winchester Model 1873 стала відома як "The gun that won the West." (Гвинтівка яка підкорила Захід)<ref name="MadisTWB">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=m2YUSQAACAAJ&dq=editions:fRJ70013b3QC&hl=en&sa=X&ei=cPd2UrmmKcG9jALbr4DIBA&ved=0CC0Q6AEwAA|title=The Winchester book.|last=Madis|first=George|year=1971|publisher=Art and Reference House|edition=[1st ed.]|location=Lancaster, Tex.|isbn=978-0910156035}}</ref>
|назва= .44-40
|зображення=[[Файл:44-40 Winchester - 3.jpg|300пкс]]
|підпис= Набій .44-40 Winchester
|походження= {{ПрТ|США|1870}}
|тип= [[Револьвер]]/[[гвинтівка]]
<!-- Історія служби -->
|служба=
|оператори=
|війни=
<!-- Історія виробництва -->
|розробник= Winchester Repeating Arms Company
|дата_розробки= 1873
|виробник=
|дата_виробництва=
|кількість=
|варіанти=
<!-- Характеристики -->
|is_SI_specs=
|схожі=
|тип_гільзи=
|вага=
|куля=.427
|bullet_ref=
|дульце=.443
|neck_ref=
|плече=.457
|shoulder_ref=
|база=
|base_ref=
|закраїна_діа=.525
|rim_dia_ref=
|товщ_закраїни=
|rim_thick_ref=
|довжина_гільзи=1.310
|case_length_ref=
|довжина=
|length_ref=
|ємність_гільзи=
|case_capacity_ref=
|нарізи=
|капсуль= Великий [[пістолет]]ний
<!-- Балістичні параметри -->
|is_SI_ballistics=
|bw1=200
|btype1=lead
|vel1=1245
|en1=688
<!-- Ballistic data, load 2 -->
|bw2=217
|btype2=lead
|vel2= 1190
|en2=682
<!-- Ballistic data, load 3 -->
|bw3=200
|btype3=Hornady XTP
|vel3=1910
|en3=1617
<!-- Ballistic data, load 4 -->
|bw4=225
|btype4=lead
|vel4=1000
|en4=500
<!-- Ballistic data, load 5 -->
|bw5=200
|btype5=lead
|vel5=1100
|en5=537
<!-- Ballistics data source -->
|test_barrel_length=20"
|balsrc=Reloadersnest.com
}}
<span>Набій </span>'''.44-40 Winchester''', також відомий як '''.44 Winchester''', '''.44 WCF''' (Winchester Center Fire - Вінчестер центрального запалення) та '''.44 Largo''' (в іспаномовних країнах) представлений в 1873 компанією [[Winchester Repeating Arms Company]]. Це був перший металевий [[набій]] [[Набій центрального запалення|центрального запалення]] розроблений Вінчестером і став стандартним унітарним набоєм нової гвинтівки [[Вінчестер (гвинтівка)|Winchester Model 1873]].<ref name="leverguns">"[http://www.leverguns.com/articles/4440.htm The 44-40 (44WCF) for beginners (like me)]" Leverguns Web site.</ref><ref name="gunsammo">"[http://www.gunsandammomag.com/reloads/44_40_061804 The .44-40 Winchester]" Guns and Ammo Magazine Web site.</ref> Незабаром новий набій став популярним як для гвинтівок, так і для ручної зброї, настільки, що гвинтівка Winchester Model 1873 стала відома як "The gun that won the West." (Гвинтівка яка підкорила Захід)<ref name="MadisTWB">{{Citecite book|last=Madis|first=George|title=The Winchester book.|year=1971|publisher=Art and Reference House|location=Lancaster, Tex.|isbn=978-0910156035|url=https://books.google.com/books?id=m2YUSQAACAAJ&dq=editions:fRJ70013b3QC&hl=en&sa=X&ei=cPd2UrmmKcG9jALbr4DIBA&ved=0CC0Q6AEwAA|title=The Winchester book.|last=Madis|first=George|year=1971|publisher=Art and Reference House|edition=[1st ed.]|location=Lancaster, Tex.|isbn=978-0910156035}}</ref>
 
== Історія ==
Після випуску нового набою Вінчестера, багато збройних компаній переробили свою зброю під новий набій. Ремінгтон та Марлін випустили власні гвинтівки та пістолети під цей набій, Кольт представив альтернативний варіант власного [[револьвер]]<nowiki/>а [[Colt Single Action Army|Single Action Army]] під назвою Colt Frontier Six-Shooter, а [[Smith & Wesson]] почали випускати свій Smith & Wesson New Model 3 під набій .44-40. Переселенці, правоохоронці та ковбої високо оцінили зручності набоїв одного калібру для гвинтівок та револьверів. Серед правоохоронців та мисливців набої калібру .44-40 стали популярним в США і до тепер з його допомогою вбито найбільшу кількість оленей, окрім .30-30 Winchester.<ref>Hawks, C. "[http://www.chuckhawks.com/early_metallic_cartridges.htm Early Metallic Cartridges]" Chuck Hawks Web site.</ref><ref>"[http://www.reloadbench.com/cartridges/4440w.html .44-40 Winchester]" Reloading Bench Web site.{{Self-published inline|date=January 2015|certain=y}}</ref>
 
Спочатку набій продавали як .44 Winchester. Коли [[Union Metallic Cartridge Company|Union Metallic Cartridge Co. (U.M.C.)]] почали продавати власну версію набою, він отримав назву .44-40 (де перша цифра це калібр .44, а  друга - це вага заряду [[Димний порох|чорного пороху]] в {{Convert|40|gr|adj=off}}), оскільки вони не бажали робити безкоштовну рекламу для своїх конкурентів. З часом назва приклеїлася, а після Другої світової Вінчестер почав використовувати позначення .44-40.<ref>[http://www.leverguns.com/articles/44wcf.htm Two peas in a pod: Winchester’s .44 W.C.F. & Marlin / U.M.C.‘s .44- 40]</ref> На пакуванні Вінчестер наносив позначення ''44-40 Winchester''.
Рядок 8 ⟶ 80:
== Технічні характеристики ==
Стандартна вага заряду чорного пороху становила 40 гранів (2,6 г), який викидав круглу кулю з пласким носом вагою 200-гранів (13 г) з приблизною швидкістю 1 245 ft/s (379 м/с). В 1875 році каталозі Вінчестера зазначено швидкість 1 300 ft/s (400 м/с). В 1886 U.M.C. також почала пропонувати набій з важчою кулею, 217-гран (14,1 г), зі швидкістю 1 190 ft/s (360 м/с), з зарядом чорного пороху в 40 гранів (2,6 г). Незабаром Вінчестер почав використовувати кулю вагою 217-гранів (14,1 г), але в 1905 U.M.C. перестала випускати важкі набої.
В 1895 Вінчестер представив набій {{Convert|200|gr|g|adj=on}} з зарядом {{Convert|17|gr|g|adj=on}} [[Бездимний порох|бездимного пороху]] [[DuPont]] No. 2, а швидкість кулі стала {{Convert|1300|ft/s|m/s|abbr=on}}, а в 1896 U.M.C. випустила кулю {{Convert|217|gr|g|adj=on}} зі швидкістю {{Convert|1235|ft/s|m/s|abbr=on}}. Незабаром обидві компанії випустили свинцеві кулі "вкриті" (тобто свинцевий сердечник частково вкритий міддю) та з [[Куля з суцільнометалевою оболонкою|суцільною металевою оболонкою]]. Виходячи з досвіду використання важільних гвинтівок Winchester model 1892 та Marlin 1894, в 1903 Вінчестер почав випуск високопродуктивних набоїв під назвою W.H.V. (Winchester High Velocity), зі швидкістю оболонкової кулі {{Convert|1540|ft/s|m/s|abbr=on}}, яка важила {{Convert|200|gr|g|adj=on}} при стрільбі зі ствола довжиною {{Convert|24|in|mm|adj=on}}, U.M.C. та Peters Cartridge Company незабаром представили свої еквіваленти. В наступні роки було представлено кулі різної ваги та форм, в тому числі 122, 140, 160, 165, 166, 180 та {{Convert|217|gr|g|adj=on}} свинцеві, напів-оболонкові та[[Експансивна куля| експансивні]], в металевих гільзах, [[Холостий набій|холості]] та [[Рушничний набій|рушничні]]. Загалом вага кулі становила {{Convert|200|gr|g|adj=on}} зі швидкістю {{Convert|1190|ft/s|m/s|abbr=on}}<ref name="leverguns"/>.
 
До 1942 найбільш сучасні набої перевершили набої .44-40, але вони почали отримувати популярність в 1950-ті та 1960-ті, коли Кольт почав виробництво револьверів Single Action Army та Frontier.<ref>Taffin J. "[http://www.sixguns.com/tests/tt4440.htm Taffin Tests The .44-40 Winchester]" Sixguns Web site</ref> Останнім часом популярність набою .44-40 зросла через популярність стрільби по [[Силуетна стрільба|металевим силуетам]] та ковбойської стрільби, що надихнуло на появу низькошвидкісних набоїв з кулею вагою {{Convert|225|gr|g|adj=on}}, найважчою серед заводських куль<ref name="leverguns"/>.
 
== Див. також ==
 
* [[Перелік гвинтівкових набоїв]]<br />
 
== Примітки ==
{{reflist}}
<references />
 
[[Категорія:З'явилися 1873]]
[[Категорія:Набої]]