Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  1 рік тому
Сьогодні ряд дослідників пов’язують згадані літописцем Протолчі з великим [[Середньовіччя|середньовічним]] поселенням Х-ХІV ст., розташованим біля озера Осокорового у південній частині Хортицi. До створення [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] у сер. ХХ ст. поряд знаходився зручний брід через обидва рукави [[Дніпро|Дніпра]]<ref>Сокульский А.Л., Шевченко Т.К. и др. Раскопки славянского поселения на о. Хортица // Археологические открытия 1976 года. – Москва : Наука, 1977. – С. 373-374</ref>. Припускається, що хортицьке та інші поселення у пониззі Дніпра були населені [[Бродники|бродниками]] – спільнотою, відомою з кількох європейських джерел ХІІ – ХІІІ ст. <ref>Рудаков В.Е. Бродники // Энциклопедический словарь. – Санкт-Петербург : Типо­литография И.А. Ефрона, 1891. – Том IV­а (Бос – Бунчук). – С. 693</ref>.
 
Дослiдники виділяють два періоди існування хортицького поселення. У нижньому, домонгольському [[Культурний шар|шарі]] пам’ятки, датованому Х – ХІІ ст., досліджені порівняно невеликі прямокутні житла з глинобитними печами у кутку. Матеріальна культура цього часу мала багато спільного з [[Русь|руською]]. Населення – нащадки [[Алани|алано­болгар]] та [[Уличі|слов’ян­уличів]] [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]], вихідці з [[Русь|Русі]] та зубожілі, вимушені покинути кочування [[Половці|половці]] – сповiдували, iмовiрно, [[Християнство|християнство]]. Мешканцi харчувалися з [[Рибальство|рибальства]], [[Землеробство|землеробства]], [[Тваринництво|скотарства]] та [[Полювання|полювання]], про що, зокрема, свідчать знахідки кісток вівці, кози, бика, коня, свині, [[Тур|тура]], свійських та диких птахів, а також собаки й кота. Відсутність укріплень говорить про те, що [[Бродники|бровникибродники]] старалися підтримувати мирні та взаємовигідні стосунки із сусідами – [[Кочівники|кочовиками]] й [[Русь|Руссю]]<ref>Шевченко Т.К. До історії питання про виникнення Запорозької Січі (дослідження поселення Х-ХІV ст. на о. Хортиці // Матеріали Першої республіканської науково­практичної конференції «Проблеми історії запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці». – Дніпропетровськ, 1990. – С. 202-203</ref>; <ref>Сміленко А.Т. Слов’яни та їх сусіди у Степовому Подніпров’ї. – Киïв : Наукова думка, 1975. – 212 с. (с. 178-198)</ref>. З торговельною дiяльнiстю мешканцiв Хортицi можна пов’язати знахiдку [[Амфора|амфори]] ХI ст., вимитоï з урвища на узбережжi [[Новий Дніпро|Нового Днiпра]] у 1948 р. На ïï тулубi є напис «хрон» чи «[[Хрін звичайний|хрен]]» <ref>Пешанов В.Ф. Амфора з написом з о. Хортиця // Археологія. – Киïв, 1970. – Т. XXIII. – С. 219-220 (с. 220)</ref>.
 
Верхнiй шар поселення на озерi Осокоровому датується ХIII-ХIV ст. й належить до часiв [[Золота Орда|Золотоï Орди]]. Автори [[Археологія|розкопок]] стверджують, що у 1970-i рр. ними тут були дослiдженi дуже великі «[[Дружина (військо)|дружинні]]» приміщення площею до 180 м². Серед знахiдок – фрагменти [[Чавун|чавунних]] казанів, залізні ножі, кінцівки стріл, підпружні пряжки, уламки глиняного посуду, переважно [[Амфора|амфор]], а також срібні монети ханів [[Золота Орда|Золотої Орди]] – [[Джанібек|Джанібека]] (1344-1349) та [[Кільдібек|Кільдібека]] (1361-1363). Розкопані також залишки металургійної майстерні, де знайдено багато [[Шлак|шлаків]], [[Флюс|флюсів]], шматків [[Залізні руди|залізної руди]], [[Тигель|тиглів]] та шматків печини від розібраних [[Горно|горен]] <ref>Шевченко Т.К. До історії питання про виникнення Запорозької Січі (дослідження поселення Х-ХІV ст. на о. Хортиці // Матеріали Першої республіканської науково­практичної конференції «Проблеми історії запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці». – Дніпропетровськ, 1990. – С. 202-203</ref>. Поряд із неукрiпленним поселенням були відкриті залишки невеликого [[Городище (укріплення)|городища]] ІІ пол. ХІV – поч. ХV ст., оточеного земляними валами, ровами та дерев’яним палісадом. Тут, зокрема, були розкопані [[Юрта|юрто подібні]] житла та знайдено багато уламків посуду, характерного для [[Золота Орда|золотоординських]] міст і сіл: [[Амфора|амфор]], глечиків, тарілок, полив’яних [[Піала|піал]], чавунних [[Казан|казанів]]. Iмовiрно, в той час, як Нижнє Поднiпров’я входило до володiнь беклярибека [[Мамай (темник)|Мамая]], у городищi мешкали представники мiсцевоï ординськоï елiти. Згодом, як припускають дослiдники, городище було зруйноване пiд час погрому [[Золота Орда|Золотоï Орди]] вiйськами [[Самарканд|самаркандського]] емiра [[Тимур|Тамерлана]] у 1395-96 рр. Частина знахiдок з верхнього шару поселення може бути датована початком ХV ст. Це дало привiд припустити, що пiсля того, як у 1397 р. великий князь литовський [[Вітовт|Вітовт Кейстутович]] домовився з ординським [[Хан|ханом]] [[Тохтамиш|Тохтамишем]] про передачу [[Велике князівство Литовське|Литві]] земель між [[Дніпро|Дніпром]] та [[Дністер|Дністром]], на Хортицi була залишена прикордонна литовська залога <ref>Ильинский В.Е., Козловский А.А. Золотоордынское поселение на о. Хортица // Древности Степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1993. – № ІV. – С. 250-263. (с. 250-260)</ref>. З господарською дiяльнiстю мешканцiв острова пов’язанi знахiдки на днi [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старого Днiпра]] (у 1984 та 2012 рр.) двох дубових човнiв-довбанок, датованих ХIV-ХV ст. <ref>Мордовськой М.М., Шаповалов Г.І. Середньовiчнi човни-довбанки хортицького типу з Днiпра // Музейний вiсник. – Запорiжжя, 2015. – № 15. – С. 22-25 (с. 22-24)</ref>. Iснує недостатньо аргументоване припущення про те, що острiв Хортиця й «мiсто» на ньому позначене на картi [[Венеційська республіка|венецiйця]] [[Фра Мауро|Фра Мауро]], створенiй у 1459 р. <ref>Сокульський А.Л. Острiв Хортиця та його iсторико-культурне значення в процесi виникнення i становлення запорозького козацтва. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. – Переяслав-Хмельницький, 2014. – 42 с. (с. 14)</ref>. Деякi дослiдники припускають, що [[Бродники|бродники]] (мешканцi поселень, подiбних Хортицькому) могли бути предками [[Запорозькі козаки|запорозьких козаків]], а саме згадане поселення – прообразом першоï [[Січ|Сiчi]] <ref>Петров О.О. До питання про бродницьку теорію походження козацтва // Заповідна Хортиця. – Запоріжжя, 2010. – С. 136-138</ref>; <ref>Сокульський А.Л. Раннє козацтво і Хортицька Січ // Заповідна Хортиця. – Запоріжжя : Дике Поле, 2006. – Вип. 1. – С. 209-217 (с. 213-214)</ref>. Сучасний меморiальний комплекс, створений на мiсцi цього поселення, носить украïнiзовану назву «Протовче» <ref>Протовче. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostriv.org/xorticya1/</ref>.
Анонімний користувач