Відмінності між версіями «Хортиця»

1 байт вилучено ,  1 рік тому
У 988 р., iмовiрно, до Хортицi доплив дерев’яний [[Ідол|ідол]] [[Перун|Перуна]], скинутий з [[Капище|капища]] у [[Київ|Києвi]] за наказом князя [[Володимир Святославич|Володимира]]. Про цю подiю лiтопис повiдомляє: «І приставив Володимир до нього (до ідола Перуна – ред.) людей, сказавши: «Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки [[Дніпрові пороги|пороги]] пройде. Тоді облиште його». І вони вчинили звелене. Коли пустили його і пройшов він крізь пороги, викинув його вітер на рінь, яку й до сьогодні звуть Перунова рінь»<ref>Літопис руський. – Киïв : Дніпро, 1989. – 591 с. (с. 66)</ref>. Це мiсце пов’язував iз Хортицею, зокрема, |Б.О. Рибаков <ref>Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.e-reading.club/ chapter.php/86163/42/Rybakov_-_Yazychestvo_Drevneii_Rusi.html</ref>.
 
У березні-квітні 1103 р. вiдбувся переможний похiд вiйськ руських князiв [[Святополк Ізяславич|Святополка Iзяславича]] та [[Володимир Мономах|Володимира Всеволодовича]] на [[Половці|половцiв]]. У зв’язку з цiєю подiєю Хортиця була вперше згадана у [[Іпатіївський літопис|Лiтописi руському]] пiд своєю сучасною назвою: «І рушили вони (руські війська – ред.) на конях і в човнах, і прибули нижче від [[Дніпрові пороги|порогів]], і стали в [[Протолче|Протолчах]] і на Хортичім острові. І сіли вони на коней, а піші вої, висівши з човнів, пішли в [[Український степ|поле]] чотири дні, і прийшли на Сутінь ([[Молочна|ріка Молочна]] – ред.)» <ref>Літопис руський. – Киïв : Дніпро, 1989. – 591 с. (с. 158)</ref>. Наступного разу [[Топоніміка|топонім]] «Протолчi», пов’язаний з Хортицею, згаданий у контекстi походу вiйськ князiв Ростислава Юрiйовича та Ростислава Романовича взимку 1190-1191 рр.: «І тоді, зібравшись з [[Чорні клобуки|чорними клобуками]], поїхали вони бистро в напад до [[Протолче|Протолчів]], і тут зайняли багато стад [[Половці |половецьких]] у [[Великий Луг|лузі у дніпровському]]» <ref>Літопис руський. – Киïв : Дніпро, 1989. – 591 с. (c. 350)</ref>. Нарешті, в описі спiльного русько-половецького походу супроти [[Монгольська імперія|татар]] у травні 1223 р., читаємо: «І ввійшли вони (руське військо – ред.) в ріку [[Дніпро|Дніпро]], і провели човни вгору до [[Дніпрові пороги|порогів]], і стали коло [[Середня Хортиця|річки Хортиці]] на [[Брід|броді]] близ Протолчів»<ref>Літопис руський. – Киïв : Дніпро, 1989. – 591 с. (с. 379)</ref>.
 
Сьогодні ряд дослідників пов’язують згадані літописцем Протолчі з великим [[Середньовіччя|середньовічним]] поселенням Х-ХІV ст., розташованим біля озера Осокорового у південній частині Хортицi. До створення [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] у сер. ХХ ст. поряд знаходився зручний брід через обидва рукави [[Дніпро|Дніпра]]<ref>Сокульский А.Л., Шевченко Т.К. и др. Раскопки славянского поселения на о. Хортица // Археологические открытия 1976 года. – Москва : Наука, 1977. – С. 373-374</ref>. Припускається, що хортицьке та інші поселення у пониззі Дніпра були населені [[Бродники|бродниками]] – спільнотою, відомою з кількох європейських джерел ХІІ – ХІІІ ст. <ref>Рудаков В.Е. Бродники // Энциклопедический словарь. – Санкт-Петербург : Типо­литография И.А. Ефрона, 1891. – Том IV­а (Бос – Бунчук). – С. 693</ref>.
Анонімний користувач