Сербія: відмінності між версіями

Чисельність населення Сербії за підсумками перепису, що пройшов у жовтні 2011 року - — 7 186 862, в 2002 році цей показник становив 7 498 001.

Дані про чисельність населення Сербії не включають населення [[Косово|Косова і Метохії]] і албанців півдня Сербії, які бойкотували перепис. Сербія знаходиться в гострій демографічній кризі з початку 1990-х років, коли [[смертність]] безперервно перевищила народжуваність (показник смертності на 2011 рік перевищує показник народжуваності - — 14,2 і 9,3 відповідно). Сербія має один з найбільш негативних темпів зростання населення в світі, займаючи 225 місце з 233 країн.

За деякими оцінками, близько 300 000 осіб полишило Сербію в 1990-х рр., Приблизно 20 % з них мають вищу освіту. Через низьку народжуваність та еміграцію молоді країна входить в десятку країн світу з найбільшим середнім віком населення.

[[Серби]] є найбільшою етнічною групою в Сербії, що становить 83 % від загальної чисельності населення, якщо рахувати без Косова і Метохії. Другою за чисельністю етнічною групою є [[угорці]] - — 3,9 % у всій Сербії і 14,3 % населення в Воєводині. Інші меншини включають [[Босняки|боснійців]], [[Роми|циган]], [[Албанці|албанців]], [[Болгари|болгар]], [[Чорногорці|чорногорців]], [[Македонці|македонців]], [[Словаччина|словаків]], [[Русини|русинів]], [[Румунія|румунів]]. У Сербії проживає і значна [[Китайська Народна Республіка|китайська]] діаспора.

Що стосується місцевого рівня (громада), то мова отримує там офіційний статус, якщо частка носіїв досягає певного показника. В результаті угорська мова має офіційний статус в 30 муніципалітетах Воєводини, словацька - — у 13, румунська в 9, русинська в 8, хорватська в 3, чеська в 1. Лише в окремих громадах Центральної Сербії офіційний статус також мають інші мови.

Крім того, згідно з ратифікованою Сербією Європейської хартії регіональних мов, офіційний статус отримала українська мова.