Огоньков Михайло Павлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 17:
 
== Біографія ==
Вихованець юнацької команди московського заводу «Червоний Пролетарій», грав крайнім правим нападником. Після потрапляння в московський «Спартак» став грати на позиції лівого захисника. З 1955 року грав за збірну СРСР, у складі якої став олімпійським чемпіоном 1956 року. У травні 1958 року разом з гравцями збірної Стрельцовим[[Стрєльцов Едуард Анатолійович|Стрєльцовим]] і Татушиним був заарештований за звинуваченням у згвалтуванні, але через три дні звинувачення зняли. Огонькова дискваліфікували довічно, але через три роки дозволили повернутися в футбол. На початку сезону-1961 у Алма-Аті в матчі дублюючих складів проти «Кайрата» після зіткнення з суперником отримав травму, в результаті якої Огонькову видалили нирку. На цьому його ігрова кар'єра закінчилася.
 
У складі збірної СРСР Огоньков провів 23 матчі, в їх числі — 4 за олімпійську збірну. Після завершення кар'єри майже 20 років тренував дитячі команди «Спартака». Його учнями були Олексій Прудніков, Володимир і Віктор Букіевскій, Віктор Самохін.