Відкрити головне меню

Зміни

Закінчивши середньо-спеціальну індустріальну школу за фахом хіміка<ref name="radiovaticana_20130313_2152">[http://de.radiovaticana.va/news/2013/03/13/kurzbiographie_des_neuen_papstes:_papst_franziskus_/ted-673086 ''Коротка біографія нового папи Франциска''], Портрети радіо Ватикану 13. березня 2013 на radiovaticana.va</ref>, працював у лабораторії Hickethier-Bachmann, де займався контролем за відповідністю продуктів харчування санітарним нормам. У віці 21 року майбутній Папа вступив до семінарії у буенос-айреському районі {{нп|Вілья-Девото||en|Villa Devoto}}. [[11 березня]] [[1958]] вступив до ордену єзуїтів і отримав гуманітарну освіту в навчальних закладах ордену. Після двох років [[новіціат]]у закінчив навчання [[Сантьяго-де-Чилі]], де також вивчав гуманітарні науки. З 1964 по 1966 роки був викладачем літератури і психології в колегії Непорочної в [[Санта-Фе (Аргентина)|Санта-Фе]] і колегії Спасителя в Буенос-Айресі. У 1967-1970 роках на факультеті теології у Вищій колегії святого Йосифа в {{нп|Сан-Мігель (округ)|Сан-Мігелі|en|San Miguel Partido}}, недалеко від Буенос-Айреса, здобув ліценціат з філософії,
 
=== Релігійна кар'єра ===
Висвячений на священика [[13 грудня]] [[1969]] єпископом Рамоном Хосе Кастельяно, після чого продовжив навчання в Іспанії. Останні обітниці в ордені єзуїтів склав [[22 квітня]] [[1973]]. Бергольйо був магістром новіціату Вілья-Баріларі, професором богословського факультету, радником єзуїтської провінції та ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Мігелі, провінційним настоятелем Аргентини ([[1973]]–[[1979|79]]). У середині 80-х років XX століття він відвідує Філософсько-теологічний інститут святого Георгія у [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті-на-Майні]] для обговорення дослідницької діяльності та майбутньої теми докторської роботи. Проте цей проект не дістав свого продовження<ref name="sankt-georgen">[http://www.sankt-georgen.de/ Інтернет сторінка Інституту святого Георгія], від 14 березня 2013: «Єзуїт та провінціал аргентинської провінції єзуїтів пов'язаний з нашим інститутом, оскільки перебував у Німеччині з навчальною метою у середині 1980 років та декілька місяців у Інституті святого Георгія, для консультацій з професорами щодо свого майбутнього дисертаційного проекту. Проте до завершення цієї роботи в інституті справа не дійшла.{{ref-de}}»</ref> Після перебування у Німеччині став духівником колегії Спасителя в Кордові<ref name="radiovaticana_20130313_2152" />, а потім знову ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Мігелі.