Кінгісеппсько-Гдовська операція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
м оформлення
Рядок 85:
[[12 лютого]] Луга була, нарешті, взята частинами 67-ї і 59-ї армій. Після завершення боїв за місто Луга, [[13 лютого]] 1944 року Директивою Ставки ВГК № 220023 [[Волховський фронт]] був розформований. Ленінградському фронту передані 54-та, 59-та і 8-ма армії, 2-му Прибалтійському фронту — [[1-ша ударна армія (СРСР)|1-ша ударна армія]]. Управління фронту було переведено до резерву Ставки ВГК.
 
==== Наступ на Нарвському напрямку ====
На північному фланзі радянських військ, що наступали, в ніч на 1 лютого частини 109-го стрілецького корпусу (переданого до складу [[2-га ударна армія (СРСР)|2-ї ударної армії]] з 42-ї армії) за підтримки 152-ї танкової бригади після артпідготовки атакували і завдяки вмілому обхідному маневру взяли штурмом [[Кінгісепп]]. Незважаючи на те, що німецькі війська не зуміли організувати оборону по річці Луга, ар'єргардні загони зуміли наполегливою обороною Кінгісеппа пригальмувати просування радянських військ, що дозволило основним силам [[54-й армійський корпус (Третій Рейх)|LIV армійського корпусу]] і [[3-й танковий корпус СС|III танкового корпусу СС]] зайняти міцну оборону уздовж західного берега річки Нарви.
 
Переслідуючи відступаючого противника, два корпуси 2-ї ударної армії до 3 лютого вийшли до річки Нарва. [[43-й стрілецький корпус (СРСР)|43-й стрілецький корпус]] форсував річку на північ від міста Нарви і зайняв на її протилежному березі два плацдарму, а [[122-й стрілецький корпус (СРСР)|122-й стрілецький корпус]], переправившись через річку, захопив два плацдарми на південь від міста. Відбивши всі контратаки противника, радянські частини міцно закріпилися на плацдармах. Однак, німецьким військам, які отримали для посилення оборони в цьому районі [[Панцергренадерська дивізія «Фельдхернхалле»|танково-гренадерську дивізію «Фельдхернхалле»]] зі складу [[група армій «Центр»|групи армій «Центр»]] і один полк 58-ї піхотної дивізії, вдалося утримати у своїх руках [[плацдарм]] на східному березі річки Нарва в районі [[Івангород]]а.
 
[[11 лютого]] війська 2-ї ударної армії, посилені 30-м гвардійським стрілецьким корпусом, почали масштабний наступ з метою розширення плацдармів на західному березі річки Нарви, виходу на рубіж Іихві — Атсалама — Каупсі і подальшого наступу в напрямку Раквере. Німецькі війська, об'єднані під єдиним командуванням в оперативну групу «Шпонхаймер» (за прізвищем командувача LIV армійського корпусу Отто Шпонхаймера), готувалися захищати кордон на річці Нарва до останньої можливості.
 
За кілька днів запеклих боїв радянські війська зуміли домогтися лише локальних успіхів. Подальше наступ було зупинено наполегливим опором 227-ї піхотної дивізії і бригадою СС «Недерланд». На південний захід від міста вели наступ частини 109-го і 122-го стрілецьких корпусів, які спільними зусиллями зуміли просунутися вперед до 12 кілометрів, але більшого добитися не змогли. Німецькі частини 17-ї піхотної дивізії, танково-гренадерської дивізії «Фельдхернхалле» і дивізії СС «Норланд» зуміли зупинити наступ радянських військ і на цьому напрямку.