Вікіпедія

Острог: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
Немає опису редагування
Рядок 96:
[[1340]] року в [[Густинський літопис|Густинському літописі]] був згаданий перший історично відомий князь з династії Острозьких — [[Данило Острозький|Данило]] (помер близько [[1386]] року). Літопис повідомляє про його перемогу в Галичині над військом польського короля [[Казимир III Великий|Казимира ІІІ]]. Із іменем князя Данила пов'язують будівництво в 3-й чверті [[XIV століття]] найдавнішої в Острозі кам'яної споруди — Вежі Мурованої
 
Син Данили [[Федір Острозький|Федір]] отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя [[Вітовт]]а. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення з вежами, оточені ровом і валом.
 
Поблизу Острога знаходились оборонні городища: Кураж, [[Милятин (Острозький район)|Милятин]], [[Могиляни (Острозький район)|Могиляни]], [[Бродів]], Монастирьок, [[Межиріч (Острозький район)|Межиріч]], [[Новомалин]], Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок [[Вілія (річка)|Вілії]] і [[Горинь (річка)|Горині]]. Друга оборонна лінія проходила по городищах [[Дорогобуж (село)|Дорогобуж]], [[Тайкури]], [[Дермань]]. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони.
Рядок 103:
В [[1450]] році<ref name="Г3">{{SgKP|VII|683|Ostróg}}&nbsp;— S. 683. {{ref-pl}}</ref> [[Острозький Василь Федорович|Василь Острозький]] закінчує спорудження [[Церква Богоявлення Господнього (Острог)|Богоявленського собору]] на місці дерев'яної церкви. У 1521 році він був ще раз перебудований. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Іванович]] розбив велике татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. В Острозі була мечеть, відома з 1565, припинила існування до 1708 року<ref>http://www.history.org.ua/?termin=Ostroh_mst</ref>. У 16-ому столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ'я в Україні, вогнищем освіти і культури.
 
[[Костянтин Василь Острозький]] 1576 року заснував тут славну [[Історія Острозької академії|Острозьку академію]], зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу&nbsp;— [[Смотрицький Герасим Данилович|Герасима Смотрицького]], [[Борецький Іван (Йов) Матвійович|Йова Борецького]], Д. Наливайко та багато інших. В академії навчалися гетьман [[Сагайдачний Петро|Петро Сагайдачний]], науковець і письменник [[Смотрицький Мелетій Герасимович|Мелетій Смотрицький]] та багато інших. В Острозі також працював [[Іван Федоров]], який видавав свої відомі книги, такі, як «Буквар», «Новий завіт з Псалтирем», [[Острозька Біблія]] та ін. Князь Острозький запросив відомого в той час друкаря Івана Федорова, оскільки хотів видати слов’янськуслов'янську Біблію. Іван Федоров був на той час визначним майстром книги, гравером, друкарем. Налагодивши друкарню, Іван Федоров [[1581]] року видав славнозвісну «Острозьку біблію» давньоукраїнською мовою. Це була в той час найбільша й найкраще видана книга -&nbsp;— неперевершений шедевр друкарського й графічного мистецтва, передмову до якої написав сам князь Костянтин. Це видання було відоме не лише в Речі Посполитій, а й в [[Московія|Московії]] та Європі. [[1620]] року «Острозька біблія» була зареєстрована в каталозі бібліотеки [[Оксфордський університет|Оксфорда]], її мали шведський король [[Густав II Адольф]] (примірник книги зберігається у Королівській бібліотеці Копенгагена), кардинал Франческо Барберіні.
 
[[1585]] року Острог самоврядування за [[Магдебурзьке право|магдебурзьким правом]]<ref>http://www.history.org.ua/?termin=Ostroh_mst</ref>. В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусі, Криму, Литви, Московії та ін. Жваві економічні зв'язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14 ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п'ятим за величиною містом в Україні, поступаючись тільки [[Київ|Києву]], [[Львів|Львову]], [[Луцьк]]у і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцю]].
Рядок 119:
[[12 вересня]] [[1670]] року була укладена [[Острозька угода|угода]] між Михайлом Ханенком і представниками короля Міхала Вишневецького.<ref>''Чухліб Т.'' Острозька угода 1670 // {{ЕІУ|7|688—690}}</ref>
 
[[Острозька ординація]] в 17 столітті перейшла до [[Заславські (Рюриковичі)|Заславських]], потім до [[Вишневецькі|Вишневецьких]], 1700 року&nbsp;— до Сангушків. Після кількаразового руйнування &nbsp;Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У 18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став [[Острозький повіт|повітовим]] містом [[Волинська губернія|Волинської губернії]].<ref>Острозька академія&nbsp;— XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія».&nbsp;— Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011.&nbsp;— 512 с.: іл.</ref>
 
В [[1795]] році Острог отримує підтвердження статусу міста.
Рядок 133:
1939 року було відкрито міський театр<ref>http://www.history.org.ua/?termin=Ostroh_mst</ref>.
 
У [[1939]] році -&nbsp;— анексія Радянським Союзом.
 
[[1940]]&nbsp;— всі єврейські установи були закриті, багато єврейських родин були вислані у віддалені райони Радянського Союзу. [[3 липня]] [[1941]] року&nbsp;— німецько-гітлерівські війська окупували місто. Єврейське населення Острога в цей час становило 9,5 тис. осіб. [[4 серпня]] [[1941]] року в лісах під містом було знищено 3000 євреїв, під час наступної акції 1 вересня було вбито ще 2,5 тис. осіб. [[15 жовтня]] [[1942]] року в околицях міста від рук німців і поліцаїв було знищено всі що залишилися в Острозі євреї -&nbsp;— близько трьох тисяч осіб.
 
[[13 січня]] [[1944]] року радянська армія ввійшла у місто.
Рядок 167:
* [[Костел Успіння Діви Марії в Острозі|Костел Успіння Діви Марії]]
 
;Перелік пам’ятокпам'яток архітектури місцевого значення<ref>http://shtetlroutes.eu/en/ostrog-cultural-heritage-card/</ref>
* [[Велика синагога в Острозі|Велика синагога]]
Розташування: на південний-схід від центральної частини міста, вулиця Лесі Українки. Пам’яткаПам'ятка єврейської архітектури в Україні XVI-XVII XVI—XVII&nbsp;ст. В XVI-XVII XVI—XVII&nbsp;ст. при синагозі працювала відома в Східній Європі [[єшива]]. Не використовується. Внесена до реєстру пам’ятокпам'яток під охоронним номером 190172.
* [[Капуцинський монастир в Острозі|Капуцинський монастир]]
* [[Садиба князів Яблоновських]]
Розташована по вулиці Академічній 3. Житловий будинок XVIII сторіччя, з прилеглим дендропарком. Стан збереження –&nbsp;— задовільний. Використовується релігійною громадою Української православної Церкви в м. Острог (Свято-Богоявленська парафія). Внесена до реєстру пам’ятокпам'яток під охоронним номером 190162.
* [[Пам'ятник князям Острозьким]]
* [[Острозький парк]]
Рядок 226:
* [[Броневський Мартин|Мартин Броневський]]&nbsp;— політичний діяч
* [[Василь Костянтин Острозький]]&nbsp;— князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
* [[Бігдаш-Бігдашев Полікарп Микитович|Полікарп Бігдаш-Богдашев]] (1877-19751877—1975)&nbsp;— український і російський [[хормейстер]], [[Учитель|педагог]].
* [[Йов (митрополит Київський)|Іван (Іов) Борецький]]&nbsp;— церковний, освітній і політичний діяч
* [[Земка Тарасій Левкович]]&nbsp;— український культурний діяч, видавець, перший ректор [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]]
Рядок 253:
* Яблоновська з Сапіг Анна Пауліна&nbsp;— [[магнат]]ка, [[Брацлавські воєводи|брацлавська воєводина]], авторка праць, перекладів, померла тут, похована в костелі Острога.<ref>Janina Berger-Mayerowa. ''Jabłonowska z Sapiehów Anna Paulina (1728—1800) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1963.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom Х/2, zeszyt 45.&nbsp;— S. 212. {{ref-pl}}.</ref>
* [[Заверуха Борис Володимирович]]&nbsp;— український ботанік-систематик, флорист, доктор біологічних наук, професор.
* [[Богуслав Литвинець]]&nbsp;— польський театральний режисер і культурний діяч, політик.
 
== Галерея ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Острог