Іван Мазепа: відмінності між версіями

Завдяки близьким стосункам із царем Мазепа зміг скористатися великим козацьким [[повстання]]м, що вибухнуло на підлеглому полякам [[Правобережна Україна|Правобережжі]] в [[1702]] р. Після того як цей район знову було заселено, [[шляхта]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] спробувала вигнати звідти [[Козаки|козаків]]. Правобережне козацтво на чолі з популярним у народі полковником [[Семен Палій|Семеном Палієм]] здійняло [[Повстання Палія|повстання]]. Повстанців було 12 тисяч, коли до них приєдналися інші козацькі ватажки — [[Самійло Іванович Самусь|Самійло Самусь]], [[Іскра Захар Юрійович|Захар Іскра]], [[Андрій Абазин]]. Незабаром перед повстанцями впали такі твердині [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], як [[Немирів]], [[Бердичів]] та [[Біла Церква]] (див. ''[[Облога Білої Церкви|Облога Білої Церкви (1702)]]''). З утечею на захід шляхти [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] схоже було на те, що розгортається щось на зразок зменшеного варіанту [[1648]] року (див. ''[[Хмельниччина]]''). Однак [[1702]] року полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» [[Фастів|Фастові]]. Саме в цей час у [[Річ Посполита|Річ Посполиту]] вторгаєтьсявдирається найбільший ворог Петра І — [[король]] [[Шведська імперія|Швеції]] [[Карл XII]]. Скориставшись замішанням, Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]] були об'єднані, і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себе від загрози з боку популярного в народі Палія, Мазепа за згодою Петра І наказує заарештувати того й заслати до [[Сибір]]у. Його місце зайняв товариш [[Михайло Омельченко]].