Іван Мазепа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 142:
[[1689]] року на московський трон зійшов [[Петро I|Петро І]], Гетьман Мазепа надавав [[цар]]еві активну допомогу в грандіозних походах на османів і татар (див. ''[[Азовські походи (1695—1696)]]''), кульмінацією яких стало здобуття [[1696]] року [[Азов (місто)|Азова]]&nbsp;— ключової османської фортеці на [[Азовське море|Азовському морі]]. Постарілий гетьман постійно давав молодому [[монарх]]ові поради у справах [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]: згодом між ними виникла тісна особиста дружба. Козацькі [[полковник]]и із сарказмом зауважували, що «цар скоріше не повірить [[Янгол|ангелові]], ніж Мазепі», московські урядники заявляли, що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа». Від Петра I Мазепа отримав чимало нагород, став другим кавалером [[Орден Андрія Первозванного|ордену Андрія Первозванного]], за клопотанням Петра І, отримав титул князя [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]<ref>[http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/HISTORY/MAZEPA.HTM Мазепа&nbsp;— гетман: в поисках исторической объективности]</ref>.
 
Завдяки близьким стосункам із царем Мазепа зміг скористатися великим козацьким [[повстання]]м, що вибухнуло на підлеглому полякам [[Правобережна Україна|Правобережжі]] в [[1702]]&nbsp;р. Після того як цей район знову було заселено, [[шляхта]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] спробувала вигнати звідти [[Козаки|козаків]]. Правобережне козацтво на чолі з популярним у народі полковником [[Семен Палій|Семеном Палієм]] здійняло [[Повстання Палія|повстання]]. Повстанців було 12 тисяч, коли до них приєдналися інші козацькі ватажки&nbsp;— [[Самійло Іванович Самусь|Самійло Самусь]], [[Іскра Захар Юрійович|Захар Іскра]], [[Андрій Абазин]]. Незабаром перед повстанцями впали такі твердині [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], як [[Немирів]], [[Бердичів]] та [[Біла Церква]] (див. ''[[Облога Білої Церкви|Облога Білої Церкви (1702)]]''). З утечею на захід шляхти [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] схоже було на те, що розгортається щось на зразок зменшеного варіанту [[1648]] року (див. ''[[Хмельниччина]]''). Однак [[1702]]&nbsp;року полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» [[Фастів|Фастові]]. Саме в цей час у [[Річ Посполита|Річ Посполиту]] вторгаєтьсявдирається найбільший ворог Петра І&nbsp;— [[король]] [[Шведська імперія|Швеції]] [[Карл XII]]. Скориставшись замішанням, Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]] були об'єднані, і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себе від загрози з боку популярного в народі Палія, Мазепа за згодою Петра І наказує заарештувати того й заслати до [[Сибір]]у. Його місце зайняв товариш [[Михайло Омельченко]].
 
[[21 квітня]] [[1708]] року [[Кочубей Василь Леонтійович|Василь Кочубей]] і [[Іскра Іван Іванович|Іван Іскра]] подали Петру донос з 25 статей на Мазепу, але цар не повірив і наказав стратити донощиків.