Відкрити головне меню

Зміни

 
=== Життя у науці ===
Резерфорд планував займатись детектором радіохвиль, здати екзамени з фізики й отримати ступінь магістра. Але у наступному році виявилось, що державна пошта Великої Британії віддала перевагу у фінансуванні [[Гульєльмо Марконі|Г. Марконі]] у дослідженні електромагнітних хвиль та відмовила у фінансуванні аналогічних робіт Кавендіської лабораторії. Так як отримуваноїОтримуваної стипендії не вистачало навіть на харчування, тому Резерфорд змушений був підробляти репетиторством та асистентом у Дж. Дж. Томсона з питань вивчення явища іонізації газів під впливом [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Томсон був глибоко вражений проведеним Резерфордом дослідженням радіохвиль, і у 1896 році запропонував молодому вченому спільно вивчати вплив рентгенівських променів на електричні розряди в газах. У тому ж році з'являється спільна робота Томсона і Резерфорда «Про проходження електрики через гази, піддані впливу променів Рентгена». У наступному році виходить у світ заключна стаття Резерфорда «Магнітний детектор електричних хвиль і деякі його застосування». Після цього він повністю зосереджує свої сили на дослідженні газового розряду. У 1897 році з'являється і його нова робота «Про електризацію газів, в умовах дії рентгенівських променів, і про поглинання рентгенівського випромінювання газами й парами».
 
Спільно з Дж. Дж. Томсоном Резерфорд відкрив явище насичення струму в умовах іонізації газу<ref name=kapitsa1938/>. Їх співпраця увінчалася й іншими вагомими результатами, включаючи відкриття Томсоном електрона&nbsp;— атомної частки, що несе негативний електричний заряд. Спираючись на свої дослідження, Томсон і Резерфорд висунули припущення, що, коли рентгенівські промені проходять через газ, вони руйнують атоми цього газу, вивільняючи однакове число позитивно і негативно заряджених частинок. Ці частинки вони назвали іонами. Після цієї роботи Резерфорд зайнявся вивченням атомної структури.