Буковий аргумент: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, вікіфікація
уточнення
Рядок 1:
[[Файл:Brussels Zonienwoud.jpg|300px|thumb|Буковий ліс на північному заході Європи]]
'''«Буковий аргумент»''' ({{lang-de|Buchenargument}}) — знаменитий в історії [[Індоєвропеїстика|індоєвропеїстики]] аргумент, який наприкінці XIX та на початку XX століття широко використовувався для встановлення [[Прабатьківщина|прабатьківщини]] [[Індоєвропейці|індоєвропейських народів]].
 
== Бук і прабатьківщина індоєвропейців ==
Науковці XIX століття зауважили, що різні індоєвропейські народи використовують споріднені слова на позначення [[Бук лісовий|бука європейського]]. Це, на їхню думку, свідчило про те, що в [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській мові]] існувало слово «бук» ([[лема]] відновлюється лінгвістами як [[Список праіндоєвропейськихіндоєвропейських коренів|*bʰeh₂go-]]), отже прабатьківщину [[Індоєвропейці|індоєвропейських народів]] слід шукати в зоні виростання цього дерева<ref name="ie">[[Джеймс Патрік Меллорі|J. P. Mallory]], [[Дуглас Адамс (мовознавець)|Douglas Q. Adams]]. ''Encyclopedia of Indo-European Culture''. London: Fitzroy Dearborn Publishers, 1997. ISBN 9781884964985. С. 58-60.</ref>. Східна межа поширення європейського бука при цьому визначалася таким чином: [[Кенігсберг]]&nbsp;— [[Західний Буг]]&nbsp;— середній [[Дністер]]&nbsp;— [[Карпати]]&nbsp;— [[Одеса]]<ref>Цей «буковий кордон» майже збігається з західними кордонами [[Україна|України]] та [[Білорусь|Білорусі]].</ref><ref name="mach"/>. «Буковий аргумент» в інтерпретації німецьких вчених виключав можливість прибуття індоєвропейців до Європи зі степів на сході; на цій підставі прабатьківщиною «аріїв» проголошувався північ Європи<ref name="ie"/>.
 
У сучасній індоєвропеїстиці «буковий аргумент» не має того значення, як 100 років тому. По-перше, встановлено що за 6000 років до н.&nbsp;е. бук ріс в Європі переважно на [[Балканський півострів|Балканах]], а балканські народи ([[албанці]], [[греки]]) словами, похідними від * b ʰ eh ₂ go-, позначають зовсім не бук, а [[дуб]]<ref name="ie"/>. За 2000 років бук поширився аж до [[Румунія|Румунії]] та [[Німеччина|Німеччини]], але широке поширення його в Західній Європі припадало на [[бронзова доба|бронзову добу]] (бл. 2500—1000&nbsp;роки до н.&nbsp;е.), тобто після розпаду гіпотетичної праіндоєвропейської спільноти<ref name="ie"/>. По-друге, під «буком» праіндоевропейці могли розуміти не бук європейський, а [[бук східний]], який росте по берегах [[Чорне море|Чорного моря]]. По-третє, похідні від * b ʰ eh ₂ go-не відомі східним індоєвропейським мовам ([[Індоіранські мови|індоіранським]], [[Тохарські мови|тохарським]], [[Вірменська мова|вірменській]]), що вказує на суто [[діалект]]ний статус цього слова<ref name="ie"/>.