Grumman TBF Avenger: відмінності між версіями

[[4 червня]] [[1942]] року в ході [[Битва за Мідвей|битви за Мідвей]] «Евенджери» здобули бойове хрещення. [[Розвідувальний літак|Розвідник]]-[[Гідроплан|літаючий човен]] [[Consolidated PBY Catalina|PBY «Каталіна»]] виявив японський флот вторгнення, і літаки отримали наказ злетіти і атакувати японців. УО 05.45 шість озброєних торпедами TBF-1 піднялися в повітря. Злітаючи з аеродрому [[Мідвей (атол)|атола Мідвей]], 6 «Евенджерів»та відважно поринули в [[бій]]. Однак, рівень бойового досвіду пілотів був невисокий, тому всі машини, крім однієї, були збиті противником, не завдавши аніякої шкоди японському флоту. Незважаючи на те, що перший [[Літако-виліт|бойовий виліт]] нового літака не був успішним, подальші бойові операції підтвердили ефективність «Евенджерів», який увійшов в [[Історія військово-морських сил США|історію військово-морської авіації США]]<ref name="airwar"></ref>.

26-27 жовтня 1942 року літаки «Евенджер» взяли участь у черговий раз у бойових сутичках під час [[Бій біля островів Санта-Крус|битви біля острова Санта-Крус]]. У бій стартувало 29 «Евенджерів», що належали ескадрильям VT-6 ([[USS Hornet (CV-8)|«Хорнет»]]) і VT-10 ([[USS Enterprise (CV-6)|«Ентерпрайз»]]). Лише десять з них виявили цілі. З восьми спрямованих на японські кораблі торпед жодна в них не влучила. У цій битві американці втратили [[авіаносець]] «Хорнет».

У листопаді 1942 року в [[Морський бій за Гуадалканал|морській битві за Гуадалканал]] була здобута перша велика перемога, коли TBF-1 «Евенджери» (VMSB-131) допомогли потопити японський [[лінійний крейсер]] «[[Хіей (1912)|Хіей]]» водотоннажністю 37 000 тонн. [[14 листопада]] [[1942]] року екіпажі торпедних «Евенджерів», вперше застосовуючи свою традиційну зброю, домоглися затоплення японськогоцього корабля<ref name="airwar"></ref>.

[[Битва за Атлантику (1939—1945)|На Атлантичному океані]], де [[Військово-морські сили Третього Рейху|німецький підводний флот]] влаштуваввів [[Необмежена підводна війна|необмежену підводну війну]], англо-американці потерпали від серйозніших втрат. Втрати союзників зазнані від [[U-Boot|німецьких підводних човнів]] були колосальні, тільки протягом лютого 1943 року [[німці]] відправили на дно океану союзницькі кораблі загальним [[тоннаж]]ем понад 600 тис. тонн. Це підштовхнуло американських конструкторів до розробки спеціалізованих варіантів «Евенджера» і створення спеціальних протичовнових підрозділів в американському флоті.

У лютому 1943 року, в період піку бійні влаштованої німецькими підводними човнами в Атлантиці, [[ескортний авіаносець]] [[USS Bogue (CVE-9)|«Боуг»]] і есмінці його охорони почали операції на трасах атлантичних конвоїв. Командування флоту змінило тактику й наказало авіаносцю та його есмінцям діяти незалежно від [[Конвой суден|транспортних конвоїв]], у ролі, так званих ''«мисливсько-вбивчих груп»'' ({{lang-en|Hunter Killer Group}}), щоб угруповання могло полювати за підводним човном дотидоки він не буде знищений. Буквально протягом тижня нова тактика довела свою ефективність, коли група затопила [[підводний човен]] [[U-569]] і серйозно пошкодила човни [[U-231]] і [[U-305]].

Авіаносець «Боуг», зі змішаної ескадрильєю VC-19 на борту, став піонером нічних [[Протичовнова оборона|протичовнових операцій]]. Два TBF-1D були переобладнані вна «мисливці» на субмарини&nbsp;— з літаків була демонтована стрілецька башточка, крилові кулемети і все бронювання. У фюзеляж і бомбовідсік встановлені додаткові паливні баки, що значно збільшило радіус дії й тривалість польоту цих «Евенджерів». «Night Owl» ({{lang-uk|«нічна сова»}}), як прозвали цей літак, міг злітати в сутінках і залишатися в повітрі всю ніч, але він не мав на борту наступального озброєння. Якщо ці «мисливці» виявляли [[підводний човен]], вони наводили на нього «винищувач» і направляликоординували його атаки.

Методика нічних патрулювань добре використовувалася ескадрильєю VC-58 на ескортному авіаносці [[USS Guadalcanal (CVE-60)|«Гуадалканал»]]. Нова тактика принесла хороші дивіденди&nbsp;— так на початку 1944 року протягом 48 годин, у нічних операціях, [[ескадрилья]] потопила два німецькі підводні човни: [[U-68 (1940)|U-68]] і [[U-515]]{{#tag:ref|[[9 квітня]] 1944 року ПЧ [[U-515]] був атакований американськими літаками «Евенджер» та есмінцями північніше [[Мадейра|Мадейри]] і [[Вернер Генке|В. Генке]] потрапив з усім [[екіпаж]]ем у полон.|group=Прим.}}.

Основною зброєю, яку використовували проти німецьких підводних човнів «Евенджери» були 350-фунтові [[глибинна бомба|глибинні бомби]] і нова зброя&nbsp;— [[Некерована авіаційна ракета|авіаційні ракети]]. Ці ракети надавали «Евенджерам» значну вогневу міць, особливо коли усі вісім ракет випускалися залпом. Перше бойове застосування ракет американським літаком сталося [[11 січня]] [[1944]] року сталося перше бойове застосування ракет американським літаком, коли TBF-1C з ескадрильї VC-58, озброєний двома [[ракета]]ми, виявив німецький підводний човен [[U-758]], що знаходився на поверхні. «Евенджер» домігся двох ймовірних і двох безперечних ракетних влучень у підводний човенсубмарину, а потім провів атаку глибинними бомбами. На [[Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни|Тихоокеанському театрі воєнних дій]] авіаційні ракети вперше були використані в бою [[31 січня]] [[1944]], коли «Евенджери» з VC-7 авіаносця [[USS Manila Bay (CVE-61)|«Маніла Бей»]] атакували склади палива і боєприпасів на [[Маршаллові Острови|Маршаллових островах]]<ref name="airwar"></ref>.