Анатолік (фема): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 23:
основу військовій організації феми було закладено у 640-х роках, коли після поразок від арабів сюди було переведено частини східних легіонів, що підпорядковувалися magister militum per Orientem (військовому магістру Сходу). Інституційне оформлення феми відбулося за часів імператора [[Констант II|Константа II]]. Перша письмова згадка про фему Анатолік відноситься до 669 року. З самого початку відігравала важливу політичну роль з огляду на заможність та військову потугу. 669 року війська феми змусили імператора [[Костянтин IV|Костянтина IV]] зберегти титули співімператорів для братів [[Іраклій (співімператор)|Іраклія]] й [[Флавій Тиберій (співімператор)|Тиберія]]. У 695 році війська Анатоліка стали рушійною силою у повалені імператора [[Юстиніан II|Юстиніана II]].
 
Протягом VII—IX ст. була місцем постійних сутичок між візантійцями та мусульманами. особливо страждали східні та південні турми феми. У 690-х роках з феми виокремлено західну частину, де було утворено [[Фракісій (фема)|Фракісійську фему]]. Сюди у 710—720 таі 800—830-хрокахх роках здійснювали потужні військові походи арабів. У 644, 646, 669, 708, 716 араби захоплювали Аморій, що був центром феми.
 
У 717 році стратег феми [[Лев III Ісавр|Лев]] за підтримки сусідніх фем повалив імператора [[Феодосій III|Феодосія III]]. За часів Ісаврійської та Аморейської династій фема відігравала визначну роль у захисту Малої Азії від нападів арабських еміратів, що утворилися в Кілікії, який спонукали до нападів на Візантію багдадські халіфи. разом з тим володарі розуміли потугу та небезпечність стратегів феми, тому продовжили її реформування. У 720 роках з південних турм Анатолійської феми створено самостійну фему [[Кібиреоти]]. У 742 році фема надала вагому підтримку імператору Костянтину V проти [[Артабаст]]а, що захопив трон. З 740-х років тут перемогаютьперемагають ідеї іконоборства.
 
Після перемоги візантійців у битві при Акроіноні 740 року на деякий час напади на Анатолік припинилися. Але після поразки візантійців у битві біля Копіднадоні 788 року — поновилися з новою силою. У 797, 806, 838, 878, 888, 894, 897, 931 і 963 роках Аморій та значна частинна феми знову постраждали. Відбувається занепад міст та господарства загалом. Складна ситуація сприяла численним заколотом проти імператорської влади. У 803 році відбулося потужне повстання моностратега і доместіка схол [[Бардан Турк|Бардана Турка]], що спирався насаперед на Анатолік. Але вже у 813 році стратег Анатоліка [[Лев V Вірменин|Лев Вірменин]] (родич Турка) досяг імператорського трону. У 820—823 роках фема була базою для повстання Фоми Слов'янина.