Гребінь даху: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
джерело, вікіфікація |
джерела |
||
Рядок 9:
* ''Прямий'' — у вигляді куткового профіля
* ''Вузький'' — виконує декоративну роль
* ''Вигнутий'' чи ''фігурний''<ref>http://expert-dacha.pro/stroitelstvo/krysha/jelementy-krovli/konek.html</ref>
== Історія ==
Рядок 18:
На гуцульському дранковому даху гребінь виконувався різними способами. У разі використовування «посіжняка» чи «щира» дранку укладали, починаючи знизу, а верхні кінці драниць верхнього ряду вставляли в паз круглого або квадратного бруса, що звався ''ґарівниця'' чи ''буркниця''. Зверху для захисту від вологи ґарівницю могли прикривати дошками. Якщо застосовували «румунку» чи ґонт, то крили, починаючи з верху, а гребінь робили або простим стиком верхніх рядів драниць, закриваючи його поздовжніми дошками, або залишали напуск 20-30 см драниць переднього схилу над драницями заднього. Напуск міг бути прямим або фігурним, з ромбоподібними кінцями драниць — він називався «карункою»<ref>https://my.etnoua.info/novyny/stattja-tradycijni-pokrivelni-tehniky-na-huculschyni-mmatijchuk/</ref>.
У традиційній [[рублена хата#Російська рублена хата|російській рубленій хаті]] фронтони часто влаштовували рубленими («самцевими»)<ref>{{cite web |url=http://reznoidom.ru/slovar/samcov.html |назва=Самцовая крыша |автор= |дата= |веб-сайт=reznoidom.ru |видавець=Резной дом|дата-доступу=14 січня 2018}}</ref>., які з'єднували латами, врубленими в фронтонні колоди-самці, найвища з них називалась ''гребеневою латою'' ({{lang-ru|коньковая слега}}), ''конем, коньком, князем'' — аналог гуцульської ґарівниці. Давнішою даховою конструкцією був дах «на курицях»: до гребеневої лати кріпили поперечні стовбури дерев з кокорами унизу — ''куриці''; на кокори укладали поздовжні бруси — ''потоки''. Дошки-тесини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми — у пази бруса-коня. Верхні крайки дахових дощок всіх типів покрівлі закривали на гребені видовбаною колодою — ''охлупнем'' ({{lang-ru|охлупень}}) чи ''шеломом'', іноді з кінцем у вигляді кінської голови. Традиційним способом кріплення був безцвяховий: охлупень притискували до коника спеціальними [[шпонка]]ми — ''сороками'' чи ''стамиками''<ref>http://les.novosibdom.ru/book/export/html/521</ref>.
== Примітки ==
| |||