Вікіпедія

Роздольський Осип Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 7:
|підпис_зображення =
|ім'я при народженні =
|рід діяльності = [[етнографія]], [[філологія]] і, [[переклад]], [[фольклор]],
|дата народження = 29.9.1872
|місце народження = [[Доброводи (Збаразький район)|Доброводи]]
Рядок 15:
|дата смерті = 27.2.1945
|місце смерті = [[Львів]]
|Alma_mater = [[Бродівська гімназія|Бродівська Державна гімназія ім. кронпринца Рудольфа]], [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію УГКЦ]], [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет]]
|Alma_mater =
|заклад =
|конфесія =
Рядок 28:
|автограф =
|сайт =
|різне = збирач іта дослідник української народної музики
}}
'''О́сип І́ванович Ро́здольський''' ([[29 вересня]] [[1872]], [[Доброводи (Збаразький район)|Доброводи]] — [[27 лютого]] [[1945]], [[Львів]]) — [[богослов]], класичний [[філолог]] і [[перекладач]] родом зі Збаражчини ([[ГаличинаГалицьке намісництво]]). Вважається піонером-колекціонером та дослідником українського побуту.
 
Осип Роздольський — збирач і [[дослідник]] української народної музики, записав у 1900—1936 рр. 3000 народних пісень з [[мелодія]]ми, співпрацював з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]], [[Колесса Філарет|Філаретом Колессою]], [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславом Людкевичем]], з якими познайомився ще під час навчання у львівському університеті.
 
Батько [[Роздольський Роман|Романа]], брат [[Роздольський Данило Іванович|Данила Роздольських]].
 
== Життєпис ==
Народився Осип Роздольський [[29 вересня]] [[1872]] р. в селі [[Доброводи (Збаразький район)|Доброводи]] [[Збаразький повіт (II Річ Посполита)|Збаразького повіту]], [[ТернопільськеГалицьке воєводствонамісництво|ТернопільськогоГалицького воєводстванамісництва]] в родині пароха місцевої церкви Івана Роздольського. ТутКрім, уОсипа Добриводахв родині Роздольських було ще четверо дітей — Михайло, аКостянтин, згодомДанило ута селіМарія. 1875 р. батько отримав роботу на новій парафії, тож довелося лишити рідні Доброводи та переїхати в село [[Берлин]]і, що на Бродівщині, де й минуло його дитинство.
 
Роздольський навчався у [[Бродівська гімназія|Бродівській Державній гімназії імені кронпринца Рудольфа]], яку закінчив у м.липні [[Броди|Бродах]]1890&nbsp;р.. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію УГКЦ]] (1897<ref>''Головин&nbsp;Б., [[Пиндус Богдан Іванович|Пиндус&nbsp;Б.]]'' Роздольський Данило Іванович…&nbsp;— С. 188.</ref>), потімта 1894&nbsp;р. вступив на філологічний факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|ЛьвівськийЛьвівського університетуніверситету]]. Викладав у гімназіях [[Коломийська гімназія|Коломиї]], [[Перемишльська гімназія|Перемишля]] та [[Львів|Львова]] (тут викладав [[Давньогрецька мова|давньогрецьку]] і [[латина|латину]]). Він перекладав класичну грецьку літературу на українську, а українські твори на [[німецька мова|німецьку]]. У той час Осип Роздольський збирав фольклорно-етнографічні матеріали у селах Галичини та часто виїжджав на Східну Україну.
 
Під час перебування на [[Чернігівська область|Чернігівщині]], у червні 1914&nbsp;р., Роздольського застала [[перша світова війна]]. Його, як піддіного Австро-Угорщини було відправлено на тимчасове поселення до [[Уральськ]]у, пізніше до [[Ульяновськ|Симбірську]] та лише по закінченню війни у 1918&nbsp;р. він зміг повернутися до [[Львів|Львова]]. У [[1926]]&nbsp;р. його обрано членом Етнографічної комісії [[Національна академія наук України|Академії наук України]], від 1930&nbsp;р. він&nbsp;— дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] у Львові.
 
1939&nbsp;р. став старшим науковим співробітником Львівської філії Академії наук України, керував кількома фольклорними експедиціями на Львівщині.
 
Помер Осип Іванович Роздольський 27 лютого 1945&nbsp;р. та похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові.
 
== Творчість ==
Найбільше у доробкові Осипа Роздольського займають записи українських пісень, казок, легенд та переказів. Він один з перших у світовому народознавстві почав записувати мелодії пісень на фонограф, що мало велике значення для збереження багатоголосся українського народу.
 
У квітні 1900&nbsp;р. Осип Роздольський уперше в Галичині для запису народних мелодій використав [[фонограф]], ставши водночас й піонером застосовування звукозаписувальної техніки для фронтально–систематичного, широкомасштабного документування народних наспівів у Центрально–Східній Європі.
Роздольський співпрацював з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філаретом Колессою]], [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславом Людкевичем]], з якими зблизився ще під час навчання у львівському університеті.
 
1901&nbsp;р. Осип Роздольський перебував на Тернопільщині у селах [[Лисівці]], [[Добрівляни (Заліщицький район)|Добрівляни]], [[Печорна|Печорній]], [[Торське (Заліщицький район)|Торському]], де збирав матеріал для збірника «Галицько-руські мелодії». Розшифровку мелодій та редагування нотного матеріалу зробив Станіслав Людкевич. [[Антологія]] О.&nbsp;Роздольського&nbsp;— С.&nbsp;Людкевича охоплювала 59 сіл [[Лемківщина|Лемківщини]], [[Волинь|Волині]], Західного [[Поділля]] та налічувала понад півтори тисячі зразків пісенного фольклору різних за жанром та тематикою.
 
У міжвоєнний час він плідно працював в галузі музичного фольклору, зокрема, записав понад три тисячі нових пісень з мелодіями, доклавши всіх зусиль до їх упорядкування та публікації.
Рядок 59:
 
Зібрані ним матеріали були опубліковані в «Етнографічному Збірнику» [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]: «Галицько-руські народні казки» (1895—1899), «Галицькі народні новелі» (1900) та «Галицько-руські народні мелодії» (ч. 1-2, 1906—1907). Перекладач «Евтифрона» [[Платон]]а (1906) й інших творів грецької літератури [[українська мова|українською мовою]], як також новел та оповідань [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]], [[Мартович Лесь|Леся Мартовича]], [[Васильченко Степан|Степана Васильченка]] і драм [[Леся Українка|Лесі Українки]] німецькою і [[польська мова|польською]] мовами.
 
== Родина ==
1897&nbsp;р. Осип Роздольський одружився з Ольгою Танчаківською (її рідний брат Ярослав Танчаковський був професором української гімназії в Тернополі). У подружжя Роздольських народилося двоє дітей. Син Роздольських&nbsp;— [[Роздольський Роман Осипович|Роман]] став відомим українським [[політолог]]ом та істориком, [[економіст]]ом-[[марксист]]ом та політиком, а донька Марія Роздольська-Потурняк викладала у Львівському університеті. Похована на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] в одній могилі з батьками, а син помер та похований в американському [[Детройт]]і.
 
== Вшанування ==
1972&nbsp;р. у Доброводах до 100–річчя з дня його народження встановлено меморіальну таблицю.<ref>[http://www.ukrslovo.net/ukrainstvom/postati/14649.html Осип Роздольський приніс європейське визнання національній етномузикознавчій науці]</ref>. У жовтні [[1986]]&nbsp;р. на подвір’ї [[Бродівська гімназія|Бродівської гімназії ім.&nbsp;І.&nbsp;Труша]] встановлено пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії (автор&nbsp;— скульптор [[Романець Богдан Степанович|Богдан Романець]])<ref>{{книга|автор = |частина |посилання частина= |заголовок= Брідщина&nbsp;– край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури)|оригінал=|посилання=|відповідальний=Стрільчук&nbsp;В.|видання=|місце= Броди|видавництво= Бродівський історико-краєзнавчий музей |рік=2010|том= |сторінки=31|сторінок=152|серія=|isbn=966-7544-29-3|тираж=100|}}</ref>, ім’я Осипа Роздольського числиться серед п’яти найкращих (разом з академіком [[Щурат Василь Григорович|Василем Щуратом]], письменником [[Тудор Степан Йосипович|Степаном Тудором]], художником [[Труш Іван Іванович|Іваном Трушем]], австрійським письменником [[Йозеф Рот|Йозефом Ротом]]).<ref>[http://www.brodyhistory.org.ua/istorychnyy-spadok/pamyatky-istoriyi/pamyatnyk-vydatnym-diyacham-imena-yakyh-povyazani-z-brodivskoyu-gimnaziyeyu/ Пам’ятки історії: пам’ятник видатним діячам, імена яких пов’язані з Бродівською гімназією]</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 68 ⟶ 74:
* {{УРЕС-1/3}}
* {{книга |автор =Березовський&nbsp;І.|частина = |заголовок = Українська радянська фольклористика: Етапи розвитку і проблематики|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987|том = |сторінки =61, 96, 233|сторінок =|серія = |isbn =|тираж =}}
* {{книга |автор =Довгалюк&nbsp;І.|частина = |заголовок = Музично-етнографічнаОсип діяльністьРоздольський. ОсипаМузично-етнографічний Роздольськогодоробок|оригінал = |посилання =http://conservatory.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/07/pblk-4_dovhaluk_rozdolskyj.pdf|відповідальний = |видання = |місце = КиївЛьвів|видавництво = РодовідТеРус|рік = 19982001|том = |сторінки =|сторінок =48154|серія = |isbn =966-95612-7-2|тираж =}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = [[Митці України: Енциклопедичний довідник]]|оригінал = |посилання =|відповідальний = [[Кудрицький Анатолій Вікторович|Кудрицький&nbsp;А.]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Українська енциклопедія (видавництво)|Українська енциклопедія]]|рік = 1992|том = |сторінки =497|сторінок =|серія = |isbn = 5-88500-042-5|тираж =}}
* ''Медведик&nbsp;П.'' Фольклористична діяльність О.&nbsp;І.&nbsp;Роздольського // Народна творчість і етнографія.&nbsp;— 1963.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 89–91.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роздольський_Осип_Іванович