Роздольський Осип Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 9:
|рід діяльності = [[етнографія]], [[філологія]] і [[переклад]]
|дата народження = 29.9.1872
|місце народження = [[Доброводи (Збаразький район)|Доброводи
|громадянство = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}}
|традиція =
Рядок 30:
|різне = збирач і дослідник української народної музики
}}
'''
Осип Роздольський — збирач і [[дослідник]] української народної музики, записав у 1900—1936
Батько [[Роздольський Роман|Романа]], брат [[Роздольський Данило Іванович|Данила Роздольських]].
== Життєпис ==
Народився Осип Роздольський [[29 вересня]] [[1872]] р. в селі [[Доброводи (Збаразький район)|Доброводи]] [[Збаразький повіт (II Річ Посполита)|Збаразького повіту]], [[Тернопільське воєводство|Тернопільського воєводства]]. Тут, у Добриводах, а згодом у селі [[Берлин]]і минуло його дитинство.
Роздольський навчався у [[Бродівська гімназія|Державній гімназії імені кронпринца Рудольфа]] у м. [[Броди|Бродах]]. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію УГКЦ]] (1897<ref>''Головин Б., [[Пиндус Богдан Іванович|Пиндус Б.]]'' Роздольський Данило Іванович… — С. 188.</ref>). Викладав у гімназіях [[Коломийська гімназія|Коломиї]], [[Перемишльська гімназія|Перемишля]] і [[Львів|Львова]] (тут викладав [[Давньогрецька мова|давньогрецьку]] і [[латина|латину]]). Він перекладав класичну грецьку літературу на українську, а українські твори на [[німецька мова|німецьку]].▼
▲Роздольський навчався у [[Бродівська гімназія|Державній гімназії імені кронпринца Рудольфа]] у м. [[Броди|Бродах]]. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію УГКЦ]] (1897<ref>''Головин
Під час перебування на [[Чернігівська область|Чернігівщині]], у червні 1914 р., Роздольського застала [[перша світова війна]]. Його, як піддіного Австро-Угорщини було відправлено на тимчасове поселення до [[Уральськ]]у, пізніше до [[Ульяновськ|Симбірську]] та лише по закінченню війни у 1918 р. він зміг повернутися до [[Львів|Львова]]. У 1926 р. його обрано членом Етнографічної комісії [[Національна академія наук України|Академії наук України]], від 1930 р. він — дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] у Львові.
Зібрані ним матеріали були опубліковані в «Етнографічному Збірнику» [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]: «Галицько-руські народні казки» (1895—1899), «Галицькі народні новелі» (1900) та «Галицько-руські народні мелодії» (ч. 1-2, 1906—1907). Перекладач «Евтифрона» [[Платон]]а (1906) й інших творів грецької літератури [[українська мова|українською мовою]], як також новел та оповідань [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]], [[Мартович Лесь|Леся Мартовича]], [[Васильченко Степан|Степана Васильченка]] і драм [[Леся Українка|Лесі Українки]] німецькою і [[польська мова|польською]] мовами.▼
1939 р. став старшим науковим співробітником Львівської філії Академії наук України, керує кількома фольклорними експедиціями на Львівщині.
Помер Осип Іванович Роздольський 27 лютого 1945 р. у Львові.
== Творчість ==
Найбільше у доробкові Осипа Роздольського займають записи українських пісень, казок, легенд та переказів. Він один з перших у світовому народознавстві почав записувати мелодії пісень на фонограф, що мало велике значення для збереження багатоголосся українського народу.
Роздольський співпрацював з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимиром Гнатюком]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філаретом Колессою]], [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславом Людкевичем]], з якими зблизився ще під час навчання у львівському університеті.
1901 р. Осип Роздольський перебував на Тернопільщині у селах [[Лисівці]], [[Добрівляни (Заліщицький район)|Добрівляни]], [[Печорна|Печорній]], [[Торське (Заліщицький район)|Торському]], де збирав матеріал для збірника «Галицько-руські мелодії». Розшифровку мелодій та редагування нотного матеріалу зробив Станіслав Людкевич. Антологія О. р.Роздольського р.— С. р.Людкевича охоплювала 59 сіл Лемківщини, Волині, Західного Поділля і налічувала понад півтори тисячі зразків пісенного фольклору різних за жанром та тематикою.
Про невтомну діяльність в галузі музичного фольклору Роздольського можна судити з того, що за міжвоєнне двадцятиліття він записав понад три тисячі нових пісень з мелодіями, доклавши всіх зусиль до їх упорядкування та публікації.
Увесь вільний час О. Роздольський віддавав науковій систематизації та упорядкуванню матеріалу. Він залишив після себе величезну кількість музично-пісенних записів. Архів ученого, що налічує 6450 текстів і 2987 мелодій народних пісень, з червня 1960 року перебуває в науковому архіві інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії ім. М. Рильського Академії Наук України.<ref>[[http://folk.org.ua/audio/ Воскові аудіо-валики з колекції Осипа Роздольського (1910—1937)]]</ref>
▲Зібрані ним матеріали були опубліковані в «Етнографічному Збірнику» [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]: «Галицько-руські народні казки» (1895—1899), «Галицькі народні новелі» (1900) та «Галицько-руські народні мелодії» (ч. 1-2, 1906—1907). Перекладач «Евтифрона» [[Платон]]а (1906) й інших творів грецької літератури [[українська мова|українською мовою]], як також новел та оповідань [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]], [[Мартович Лесь|Леся Мартовича]], [[Васильченко Степан|Степана Васильченка]] і драм [[Леся Українка|Лесі Українки]] німецькою і [[польська мова|польською]] мовами.
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* ''[[Головин Богдан Петрович|Головин
* Роздольський Осип // {{ЕУ}}
* ''[[Митці України: Енциклопедичний довідник]]''. За редакцією [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А. В. Кудрицького]]. — {{К.}} : «[[Українська енциклопедія (видавництво)|Українська енциклопедія]]», 1992. — ISBN 5-88500-042-5.▼
* {{УРЕС-1/3}}
▲*
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Осип Роздольський. Життя і діяльність|оригінал
{{Theologian-stub}}
| |||