Інгулецька зрошувальна система: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kirotsi (обговорення | внесок) Поточна площа зрошення |
Kirotsi (обговорення | внесок) Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи |
||
Рядок 11:
Більша частини води в систему потрапляє з [[Дніпро|Дніпра]]. Вода на гирловій ділянці річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]] протягом вегетаційного періоду рухається не в природньому напрямку, а протилежному (т. зв. «антирічка»). Вона проходить до водозабору головної насосної станції, далі — до Інгулецького каналу і звідси — в міжгосподарські розподільні канали Миколаївської і Херсонської областей, також в [[Жовтневе водосховище]] для водопостачання м. Миколаєва.
Проектна площа зрошувальних земель — 62,7 тис. [[гектар]]ів<ref>{{книга|автор=Вишневський В. І., Косовець О. О. |частина= |посилання частина= |заголовок=Гідрологічні характеристики річок України |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=К. |видавництво=Ніка-Центр |рік=2003 |том= |сторінки=244 |сторінок=324 |серія= |isbn=966-521-220-6 |тираж= |ref =}}</ref>. Поточна зрошувальна площа (станом на 2010-ті) становить 60,8 тис. га землі. Зокрема, 42,6 тис. га зрошується в [[Миколаївська область|Миколаївській]], 18,2 тис. га — в [[Херсонська область|Херсонській]] областях<ref>{{cite web 2|url=http://www.ukios.mk.ua/home.htm |title=Головна |author= |deadlink= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170608003316/http://www.ukios.mk.ua/home.htm |archivedate=08.06.2017 |lang= |trans-title= |website=
== Канали і насосні станції ==
Рядок 22:
Головна насосна станція знаходиться на правому березі річки Інгулець, нижче за течією від міста [[Снігурівка]], на віддалі 83 км від гирла річки. На станції встановлено сім насосів потужністю 5,5 м³/с кожен. Вода подається двома трубопроводами діаметром по 2,8 м на висоту 60 м (протяжність труб — 600 м) і тече магістральним каналом завдовжки 53 км, що направлений на захід (загальна довжина одинадцяти міжгосподарських розподілювачів першого порядку та чотирнадцяти розподілювачів нижчих порядків — понад 410 км<ref>''Григор'єва Л. І., Томілін'' ''Ю. А.'' Радіоекологічні та радіобіологічні аспекти зрошуваного землеробства півдня України: Монографія. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. — С. 100</ref>.). Цього підйому достатньо, щоб вода на всій зрошувальній системі самопливом потрапляла безпосередньо на зрошувані поля. Навіть більше, підйому достатньо і для подачі води у Жовтневе водосховище, що слугує для питного водопостачання м. Миколаїв.
Інгулецький магістральний канал (ІМК) було збудовано в земляному руслі. Система зазнавала великих водних втрат, надмірний рівень ґрунтових вод викликав підтоплення прилеглих територій. Тому 1967 року розпочато реконструкцію зрошувальної системи: ІМК частково облицювали [[бетон]]ом — протифільраційне фільтрування запобігає втраті води через просочування в ґрунт під час течії по каналу. Завдяки таким заходам вдалося зберегти достатньо ресурсу, щоб збільшити зрошувані площі — для Спаської зрошувальної системи<ref>{{cite web 2|url=http://www.ukios.mk.ua/history-ukizs.htm |title=Історія УКІЗС |author= |deadlink= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171210024350/http://www.ukios.mk.ua/history-ukizs.htm |archivedate=10.12.2017 |lang= |trans-title= |website=
Перевагою Інгулецької зрошувальної системи є збіг напрямку всіх розподільчих каналів (від Р-1 до Р-11) (вони відгалужуються на південь) з напрямом нахилу місцевості.
1985-го поряд з головною насосною станцією Інгулецької систем збудували головну насосну станцію [[Явкинська зрошувальна система|Явкинської зрошувальної системи]]. На ній встановили п'ять насосів потужністю по 5,2 м³/с. Ця насосна станція теж подає воду у Інгулецький магістральний канал, пропускна здатність якого на головній ділянці збільшилась до 62,4 м³/с. На відстані 6,3 км від початку магістрального каналу на північ відгалужується Явкинська зрошувальна система.
== Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи ==
Експлуатацію системи забезпечує державна неприбуткова організація «Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи», створена в лютому 1958 року. До 1986 року вона називалася «Інгулецьке управління зрошувальних систем»<ref>{{cite web 2|url=http://www.ukios.mk.ua/upravlinnya-kanaliv-inguletskoi-zroshuvalnoi-sistemizhurnal-vodne-gospodarstvo-ukraini--3-105-2013-roku.htm |title=Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи (УКІЗС) |author= |deadlink= |archiveurl= |archivedate= |lang= |trans-title= |website=УКІЗС |websiteurl=http://www.ukios.mk.ua |type= |date= |accessdate=11.08.2018 |quote=}}</ref>. Адміністрація знаходиться в м. Снігурівка.
== Проблеми ==
| |||