Музичний продюсер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
[[Файл:Engineer at audio console at Danish Broadcasting Corporation.png|міні|праворуч|200пкс|Продюсер за роботою]]
 
'''Музи́чний продю́сер''' ({{lang-en|music producer}} та ''record producer'' — ''«музичний виробник; виробник, що створює звук»'')&nbsp;— фахівець, що спостерігає і управляє [[Звукозапис|звукозаписом]] і продукуванням музики музичного виконавця чи музичного гурту в [[Студія звукозапису|студії звукозапису]], праця якого може перебувати в діапазоні від запису однієї пісні до запису розлогого [[Концептуальний альбом|концептуального альбому]].<ref>{{Cite web|url=http://productionadvice.co.uk/what-is-a-producer/|title=What does a music producer do, anyway ? – Production Advice|website=productionadvice.co.uk|access-date=2017-01-09}}</ref> Продюсер відповідальний за підбір [[звукооператор]]ів та [[звукоінженер]]ів, [[редактор]]ів, [[асистент]]ів. ПідПродюсер йогозазвичай керівництвом зазвичайкерує знаходятьсявсім контрольпроцесом завід якістюпопереднього звучаннявиробництва, вибірдо [[репертуар]]уетапів звукозапису та загальнаавтоматичного ідеологіязниження проектуз ([[Музичнийбагатоканального альбом|альбом]]умікшування в стерео або моно суміш, а в деяких випадках і до етапу аудіо [[синглмастеринг]]у. Продюсер може виконувати ці ролі самостійно або допомогти вибрати інженера, радіопередачіа татакож інпропонувати інженерам пропозиції.) Музичний продюсер має дуже широку роль в контролі і управлінні записом і виготовленні групи або виконавця музики. Зазвичай,Продюсер великімає музичнібагато [[лейбл]]иролей, маютьякі власнихможуть продюсеріввключати в себе, але частоне музикантиобмежуватись саміцим: запрошуютьзбір цікавихідей для нихпроекту, продюсерівскладання змузики іншоїдля проекту, вибору пісень або студійних музикантів, пропонувати зміни до композиції, тренувати художника та музикантів у студії, керувати сесіями запису та контролювати цілий процес шляхом звукового запису і відтворення, аудіо мікшування записаної музики та, у деяких випадках, музики на етапі [[мастеринг]]у сторонизвуку. Музичний продюсер —самодостатній фах.<ref name="папченко"/> Переосмислення професії музичного (саунд-) продюсера відбулося починаючи із 50-х років ХХ ст. завдяки використанню магнітної стрічки (звукових каналів), удосконаленню апаратури, мікрофонів, винаходу стереофонічного запису та відтворення, також завдяки створенню мікшерних пультів («{{lang-en|mixing console}}» — пристрій для обробки та зведення звукових сигналів; використовується на [[Студія звукозапису|студіях звукозапису]]). Музичні продюсери отримали інструменти та можливості для створення унікального звукового та музичного простору.
 
Під його керівництвом зазвичай знаходяться контроль за якістю звучання, вибір [[репертуар]]у та загальна ідеологія проекту ([[Музичний альбом|альбом]]у, [[сингл]]у, радіопередачі та ін.). Зазвичай, великі музичні [[лейбл]]и мають власних продюсерів, але часто музиканти самі запрошують цікавих для них продюсерів з іншої сторони.
В українських та російських ЗМІ під ''музичним продюсером'' часто помилково розуміють [[інтрепренер]]а, [[менеджер]]а, який займається так званим "просуванням" та веде контроль організаційно-фінансовими питаннями діяльності того чи іншого музичного виконавця. В Україні у музикознавчих дослідженнях питання виникнення і формування фаху музичного продюсера висвітлені недостатньо, і станом на 2005 рік не було видано жодного підручника по музичному продюсуванню.<ref name="папченко">Заслужений працівник культури України, доцент, доцент кафедри звукорежисури Київського національного університету культури і мистецтв Папченко Валерій Павлович. МУЗИЧНЕ ПРОДЮСУВАННЯ: ГЕНЕЗА І ТРАНСФОРМАЦІЇ / Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство Вип. ІІ(5), 2015</ref>
 
В українських та російських ЗМІ під ''музичним продюсером'' часто помилково розуміють [[інтрепренер]]а, [[менеджер]]а, який займається так званим "просуванням" та веде контроль організаційно-фінансовими питаннями діяльності того чи іншого музичного виконавця. В Україні у музикознавчих дослідженнях питання виникнення і формування фаху музичного продюсера висвітлені недостатньо, і станом на 2005 рік не було видано жодного підручника по музичному продюсуванню.<ref name="папченко">Заслужений працівник культури України, доцент, доцент кафедри звукорежисури Київського національного університету культури і мистецтв Папченко Валерій Павлович. МУЗИЧНЕ ПРОДЮСУВАННЯ: ГЕНЕЗА І ТРАНСФОРМАЦІЇ / Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство Вип. ІІ(5), 2015</ref>
Продюсер зазвичай керує всім процесом від попереднього виробництва, до етапів звукозапису та автоматичного зниження з багатоканального мікшування в стерео або моно суміш, а в деяких випадках і до етапу аудіо [[мастеринг]]у. Продюсер може виконувати ці ролі самостійно або допомогти вибрати інженера, а також пропонувати інженерам пропозиції.
 
Музичний продюсер має дуже широку роль в контролі і управлінні записом і виготовленні групи або виконавця музики. Продюсер має багато ролей, які можуть включати в себе, але не обмежуватись цим: збір ідей для проекту, складання музики для проекту, вибору пісень або студійних музикантів, пропонувати зміни до композиції, тренувати художника та музикантів у студії, керувати сесіями запису та контролювати цілий процес шляхом звукового запису і відтворення, аудіо мікшування записаної музики та, у деяких випадках, музики на етапі мастерингу звуку.
 
[[Файл:Sony DMXR100.jpg|міні|праворуч|250пкс|Цифрова консоль, аудіомікшер Sony DMX R-100. Мікшерний пульт — пристрій для обробки та зведення звукових сигналів; використовується на студіях звукозапису.]]
Рядок 17 ⟶ 15:
==Приклади==
Одним з відомих музичних продюсерів є англієць [[Джордж Генрі Мартін]], який пішов з провідної англійської компанії звукозапису [[Parlophone Records]], де працював звукорежисером і почав продюсувати нікому невідомий тоді гурт [[The Beatles]]. Для цього він заснував власну продюсерську компанію. Мартін мав великий успіх. Продюсовані ним музичні проекти зацікавили керівників провідних компаній звукозапису, він отримав велику кількість пропозицій від відомих естрадних зірок.
 
==Обладнання та технології==
Є багато технологій, які використовують виробники звукозапису. У сучасних записах завдання запису та мікшування часто централізовано в комп'ютерах, використовуючи [[Цифрова звукова робоча станція|цифрові аудіосистеми]], такі як [[Pro Tools]], [[Logic Pro]], [[Ableton]], [[Cubase]] і [[FL Studio]], які часто використовуються з сторонніми плагінами для віртуальних студійних технологій0.<ref>{{Cite web|url=https://ccrma.stanford.edu/courses/192b/ProTools-Logic%20Lec.pdf|title=Digital Audio Workstations|last=|first=|date=|website=Center for Computer Research in Music and Acoustics|publisher=Stanford University|access-date=2016-05-15}}</ref> Logic Pro та Pro Tools вважаються галузевими стандартами [[DAWs]].<ref>{{Cite web|url=http://www.agendared.com/daw-industry-standard-survey-2013|title=Which DAW is the Industry Standard?|last=|first=|date=|website=Agenda Red|publisher=|access-date=2016-05-15}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://blog.first.edu/audio-recording-software-avid-pro-tools-vs-apple-logic-pro-x|title=AUDIO RECORDING SOFTWARE: AVID PRO TOOLS VS APPLE LOGIC PRO X|last=Joseph|first=Kiesha|date=Feb 11, 2016|website=F.I.R.S.T. INSTITUTE BLOG|publisher=first.edu|access-date=2016-05-15}}</ref> Однак є також основний мікшер, зовнішня передача ефектів, MIDI- контролери та сам пристрій запису.
 
У той час як більшість музичних творів виконується за допомогою складного програмного забезпечення, деякі музиканти та виробники віддають перевагу старим аналоговим технологіям. Професор Альбін Зак стверджує, що посилена автоматизація як нових процесів, так і нових інструментів знижує рівень контролю та маніпулювання, доступний для музикантів та продюсерів.<ref>Zak,Albin J., I.,II. (2002). Reviews: "strange sounds: Music, technology, and culture," by timothy D. taylor. Current Musicology, , 159-180.</ref>
 
== Примітки ==