Система продюсерів зародилася в кінці [[1910]]-х років у [[Голлівуд]]і і стала природним кроком до введення персональної відповідальності за комплекс творчих, організаційних і фінансових питань, без вирішення яких неможливі виробництво і прокат ігрового кінофільму.
В українських та російських ЗМІ під ''[[музичний продюсер|музичним продюсером]]'' часто помилково розуміють [[інтрепренер]]а, [[менеджер]]а, який веде контроль за репертуаром та організаційно-фінансовими питаннями діяльності того чи іншого музичного виконавця. В Україні слово «продюсер» набуло використання на позначення ''«директора[[директор]]а»'' або ''«[[імпресаріо'']]», «[[адміністратор]]а», [«[менеджер]]а» артиста або колективу. Неминучим наслідком діяльності продюсерів стали їх претензії на диктат в творчих і кадрових питаннях (хрестоматійний приклад — діяльність Д. Селзника на проекті «Віднесені вітром», де в процесі створення одного фільму змінилися чотири режисери). Разом з тим, відомо немало випадків, коли продюсер не просто сприяє реалізації режисерського задуму, але і виводить в життя цілу плеяду молодих талановитих режисерів.
Неминучим наслідком діяльності продюсерів стали їх претензії на диктат в творчих і кадрових питаннях (хрестоматійний приклад — діяльність Д. Селзника на проекті «Віднесені вітром», де в процесі створення одного фільму змінилися чотири режисери). Разом з тим, відомо немало випадків, коли продюсер не просто сприяє реалізації режисерського задуму, але і виводить в життя цілу плеяду молодих талановитих режисерів.
