Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Піза́нська ве́жа''' — частина ансамблю міського собору [[Собор Санта Марія Ассунта]] в [[Піза|Пізі]]. [[Вежа]] є [[Дзвіниця|дзвіницею]] собору і примикає до його північно-східного кута. Знаменитий соборний ансамбль в Пізі — шедевр середньовічної італійської архітектури. Вежа відома тим, що сильно нахилена.
 
Висота вежі становить 56 метрів, діаметр — 15 метрів, діаметр фундаменту 19,6 метра. На вершину вежі ведуть сходи вз 294 ступенісходинок, піднявшись якими на самийсаму верхгору, можна оглянути всю округу. Всесвітньо відомий вчений [[Галілео Галілей|Галілей]] використовував Пізанську вежу [[Дослід Галілея з падінням тіл|для своїх дослідів]]. З останнього її поверху він кидав різні предмети, щоб довести, що швидкість падіння не залежить від ваги падаючого тіла.
 
== Будівництво ==
[[Файл:Duomo and Tower. Pisa.JPG|left|thumb|Собор Санта Марія Ассунта та Пізанська вежа]]
Створення комплексу почалося в [[1063]] році, коли на околиці міста, на зеленому лугу, була закладена будівля ансамблю міського собору, що включив біломармуровий п'ятинефний собор, дзвіницю і баптистерій-крещальнюхрещальню. Першим будівельником храму був архітектор Бускетто, ймовірно, вихідець з Греції. На це указують як прізвище майстра, так і запропонована ним композиція собору, висхідна до ідей візантійської архітектури V століття{{Факт}}. Після 1118 року будівництво Пізанського собору продовжив майстер Райнальдо. Він подовжив головний [[Нава (архітектура)|неф]] будівлі і звів фасади. Саме йому належить оформлення головного фасаду собору у вигляді декількох рядів легких, витончених напівкруглих [[аркада (архітектура)|аркад]]. У Тоскані не було прийнято прикрашати фасади церков скульптурою, і майстер Райнальдо просто облицьовував фасад білим і чорним, з сіро-блакитним відтінком, каменем з мармуровими інкрустаціями. В основному будівництво Пізанського собору було завершено в 1150-х роках. Така порівняно швидка споруда пояснюється тим, що майстри не витрачали час на зведення складних кам'яних зведень: перекриття центрального нефа виконане дерев'яним. Над порталами поміщені барвисті мозаїчні панно. Інтер'єр собору прикрашають позолочена стеля і численні мармурові скульптури.
 
Будівництво дзвіниці («Пізанської вежі») було почато 9 серпня 1173 року<ref>«The seventy wonders of our world», ed. Neil Parkin, «Times&Hudson», London, 2003, ISBN 0-500-51047-4, page 38</ref> майстрами Вільгельмом (Гульєльмо) з Інсбрука і Бонанно Пісано. Побудувавши перший поверх заввишки 11 метрів і два колонадні кільця, Бонанно виявив, що дзвіниця відхилилася від вертикалі на чотири сантиметри. Майстер припинив роботу і зник з міста.
Анонімний користувач