Гетьманщина: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jbuket (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
AquatoR (обговорення | внесок) м →Історія: оформлення |
||
Рядок 91:
Зборівська угода не влаштовувала ні козаків, ні шляхетську Річ Посполиту. [[1650]] року обидві сторони стали готуватися до нової війни. Вирішальна битва відбулася [[1651]] року під [[битва під Берестечком|Берестечком]], де козаки зазнали нищівної поразки через відступ [[кримські татари|татарських]] союзників з поля бою. Ця поразка перетворила повстання з [[громадянська війна|громадянської]] козацько-шляхетської війни на війну [[Хмельниччина|українсько-польську]]<ref name="Яковенко-Хмель"/>. Під [[Біла Церква|Білою Церквою]] Хмельницький був змушений підписати нову мирну угоду. За [[Білоцерківський договір|Білоцерківським договором]] [[1651]] року козацька автономія обмежувалася лише Київським воєводством<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>. Оскільки ратифікація договору була зірвана в [[Сейм Речі Посполитої|Сеймі Речі Посполитої]], козацька сторона розпочала нові воєнні дії. [[1652]] року вояки Хмельницького помстилися противнику [[битва під Батогом|під Батогом]], але [[1653]] року знову були зраджені татарами [[битва під Жванцем|під Жванцем]]<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.
В результаті перманентних воєн з Річчю Посполитою козацька Гетьманщина фактично опинилася незалежною, але не мала міжнародного юридичного визнання. Ненадійність союзу із [[Кримське ханство|Кримським ханством]] змушувала Хмельницького шукати поміч в боротьбі проти Варшави за кордоном. Серед кандидатів, які могли прийняти козаків під [[протекторат]], гетьман розглядав [[Османська імперія|Османського]] [[султан]]а [[Мехмед IV|Мехмеда]] та [[Московське царство|Московського]] [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія]]<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>. В результаті тривалих переговорів козацька сторона обрала останнього. [[1654]] року на [[Переяславська рада|Переяславській раді]] Хмельницький зі старшиною присягнули на вірність цареві в обмін на визнання самоврядування Гетьманщини та [[Російсько-польська війна (1654—1667)|оголошення війни]] Речі Посполитій. Додаткові умови московсько-козацького союзу визначалися [[Березневі статті|Березневими статтями]], що були підписані гетьманом того ж року<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.▼
Навесні 1654 року козацько-московське військо вдерлося на територію [[Велике князівство Литовське|Литви]]. Козаки самостійно захопили південну [[Білорусь]], і спільно із московитами здобули столицю [[Вільнюс|Вільню]]. У відповідь, армія Речі Посполитої, разом із кримськими татарами, розпочала похід на українську Брацлавщину. Хмельницький спинив супротивника [[1655]] року в [[Охматівська битва (1655)|битві під Охматовим]]. Воєнним послабленням Речі Посполитої скористалася [[Шведська імперія]]. 1655 року шведський король [[Карл Х Густав|Карл X]] розпочав [[Потоп (війна)|війну]] проти Речі Посполитої у [[Прибалтика|Прибалтиці]]. Наступного року, боячись посилення шведів в регіоні, [[Московське царство]] оголосило їм війну і уклало з Річчю Посполитою сепаратний [[Віленське перемир'я|Віленський мир]]. Московити не допустили козаків до переговорів з поляками й противилися приєднанню Південної Білорусі до Гетьманщини. Через порушення Переяславських домовленостей Хмельницький уклав угоду з Шведською імперією і [[Князівство Трансільванія (1570 – 1711)|Князівством Трансільванія]], ворогами Московського царства, й продовжив боротьбу проти Речі Посполитої. Він також відновив дипломатичні контакти з Кримом, вбачаючи небезпеку козацькому суверенітету з північного сходу<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.▼
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
Рядок 103 ⟶ 106:
|}
</center>
▲В результаті перманентних воєн з Річчю Посполитою козацька Гетьманщина фактично опинилася незалежною, але не мала міжнародного юридичного визнання. Ненадійність союзу із [[Кримське ханство|Кримським ханством]] змушувала Хмельницького шукати поміч в боротьбі проти Варшави за кордоном. Серед кандидатів, які могли прийняти козаків під [[протекторат]], гетьман розглядав [[Османська імперія|Османського]] [[султан]]а [[Мехмед IV|Мехмеда]] та [[Московське царство|Московського]] [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія]]<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>. В результаті тривалих переговорів козацька сторона обрала останнього. [[1654]] року на [[Переяславська рада|Переяславській раді]] Хмельницький зі старшиною присягнули на вірність цареві в обмін на визнання самоврядування Гетьманщини та [[Російсько-польська війна (1654—1667)|оголошення війни]] Речі Посполитій. Додаткові умови московсько-козацького союзу визначалися [[Березневі статті|Березневими статтями]], що були підписані гетьманом того ж року<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.
▲Навесні 1654 року козацько-московське військо вдерлося на територію [[Велике князівство Литовське|Литви]]. Козаки самостійно захопили південну [[Білорусь]], і спільно із московитами здобули столицю [[Вільнюс|Вільню]]. У відповідь, армія Речі Посполитої, разом із кримськими татарами, розпочала похід на українську Брацлавщину. Хмельницький спинив супротивника [[1655]] року в [[Охматівська битва (1655)|битві під Охматовим]]. Воєнним послабленням Речі Посполитої скористалася [[Шведська імперія]]. 1655 року шведський король [[Карл Х Густав|Карл X]] розпочав [[Потоп (війна)|війну]] проти Речі Посполитої у [[Прибалтика|Прибалтиці]]. Наступного року, боячись посилення шведів в регіоні, [[Московське царство]] оголосило їм війну і уклало з Річчю Посполитою сепаратний [[Віленське перемир'я|Віленський мир]]. Московити не допустили козаків до переговорів з поляками й противилися приєднанню Південної Білорусі до Гетьманщини. Через порушення Переяславських домовленостей Хмельницький уклав угоду з Шведською імперією і [[Князівство Трансільванія (1570 – 1711)|Князівством Трансільванія]], ворогами Московського царства, й продовжив боротьбу проти Речі Посполитої. Він також відновив дипломатичні контакти з Кримом, вбачаючи небезпеку козацькому суверенітету з північного сходу<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.
=== Руїна ===
| |||