Відмінності між версіями «Ахмад аль-Мутамід»

правопис
(правопис)
| зображення = Dinar of al-Mu'tamid, AH 271.jpg
| підпис_зображення = Динар аль-Мутаміда
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 842
| місце_народження = Самарра
 
=== Молоді роки ===
Походив з династії [[Аббасиди|Аббасидів]]. Син халіфа [[аль-Мутеваккіль|аль-Мутеваккіля]] від арабської наложниці Фіт'ян. Народився близько 842 року в [[Самарра|Самаррі]]. При народженні отримав ім'я Ахмад. У 861 році після загибелі батька та сходження на трон старшого брата [[Мухаммад аль-Мунтасір|аль-Мунтасіра]] Ахмад вимушений був підписати зречення від прав на трон. У 862 році після загибелі халіфа, разом із братом [[Зубайр аль-Мутазз|Зубайром]] виступив проти стриєчного брата [[Ахмад аль-Мустаїн|Ахмада аль-Мустаїна]], але зазнав поразки. разомРазом з іншими братами Ахмада запроторено до в'язниці.
 
У 865 році під час конфлікту тюркських гвардійців з аль-Мустаїном Ахмад здобуває волю, але вже у 866 році новий халіф [[Зубайр аль-Мутазз|аль-Мутазз]] знову кидає Ахмада за ґрати. У 870 році зрештою тюрки Баякбак та Яр'юх, повалившийщо поваливши чергового володаря аль-Мухтаді, звільнили Ахмада.
 
=== Володарювання ===
У 870 році після повалення халіфа [[Мухаммад аль-Мухтаді|аль-Мухтаді]] Ахмад стає новим володарем під ім'ям аль-Мутамід. Він на деякий час переїздить до Багдада. До нього приєднався брат Абу Ахмад аль-Муваффак, який фактично став співволодарем держави разом з тюрком Мусою ібн Бугою. Це було пов'язано з тим, що новий халіф на відміну від брата не мав жодного авторитету серед знаті та військовик, а також йому бракувало політичного і адміністративного досвіду.
 
З самого початку брати намагалися здолати вплив тюркської гвардії. Муса ібн Буга, один з впливових тюрків-емірів, вимушенвимушений був зрештою підкоритися халіфу. Після цього аль-Мутамід призначив Багдадським валі (намісником) аль-Муваффака, який став спадкоємцем аль-Мутаміда разом із його сином Джа'фаром. Халіф надав братові широкі повноваження у керуванні державою та призначенні візирів й військовиків, відповідальним за східні провінції, а сина Джа'фара (під наглядом муси ібн Бугі) — за західні. Слідом за цим аль-Мутамід повернувся до Самарри.
 
870—873 роках практично усю Персію було захоплено [[Саффариди|Саффаридами]] на чолі із Якубом ібн Лейсом. Останні спробували здобути також Ірак та Багдад, проте війська халіфа дали ворогові відсіч у битві при Дейра-аль-Акуль 876 року. Втім фактично вся Персія та Сістан відкололися від халіфату: представники Саффаридів лише номінально визнавали зверхність аль-Мутаміда. У 874 році відпав Мавераннахр, де посіла династія [[Саманіди|Саманідів]].