Відмінності між версіями «Австро-Угорщина»

нема опису редагування
м
 
Проіснувала до розпаду в [[1918]] році наприкінці [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Австро-Угорщиною правили лише два [[цісар]]і (королі-імператори): [[Франц-Йосиф I|Франц-Йосиф I]] [[1867]]–[[1916]] і [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карл I]] 1916–[[1918]].
 
== Територія ==
[[Файл:Austria-Hungary_map_ua.svg|thumb|left|360x360px|Австро-Угорщина. [[1878]]–[[1918]] роки: 1. [[Богемія]], 2. [[Герцогство Буковина]], 3. [[Каринтія]], 4. [[Крайна]], 5. [[Далмація]], 6. [[Королівство Галичини і Володимирії]], 7. [[Австрійське Примор'є]], 8. [[Нижня Австрія]], 9. [[Моравія]], 10. [[Зальцбург]], 11. [[Австрійська Сілезія]], 12. [[Штирія]], 13. [[Тіроль]], 14. [[Верхня Австрія]], 15. [[Форарльберґ]], 16. [[Угорщина]], 17. [[Хорватія|Хорватія і Славонія]], 18. [[Боснія і Герцеговина]].|left]]
[[Територія]] Австро-Угорської імперії становила 676 545 [[км²]].
 
В адміністративно-географічному плані поділялася на дві частини: [[Цислейтанія|Цислейтанію]] — до річки [[Лейта|Лейти]], по якій раніше проходив фактичний [[кордон]] між Австрією та Угорщиною, й [[Транслейтанія|Транслейтанію]] — Землі корони [[Святий Стефан|Святого Стефана]].
 
В адміністративному відношенні Австро-Угорщина ділилася на такі складові частини ([[Коронна земля|коронні землі]]):
{|
!align="center" colspan = "5" |'''[[Цислейтанія]]''' (землі австрійської корони;Територія — 351 204 [[км²]]):
|-
| ''[[Королівство Богемія]]''
| ''[[Королівство Далмація]]''
| ''[[Королівство Галичини та Володимирії]]''
| ''[[Буковина (герцогство)|Герцогство Буковина]]''
| ''Ерцгерцогства [[Нижня Австрія]]''
|-
| ''Ерцгерцогства [[Верхня Австрія]]''
| ''[[Герцогство Каринтія]]''
| ''Герцогство [[Крайна]]''
| ''Герцогство [[Зальцбург]]
| ''Герцогство Верхня і Нижня Сілезія ([[Австрійська Сілезія]])
|-
| ''[[Герцогство Штирія]]
| ''Маркграфство [[Моравія]]
| ''Княжий округ [[Тіроль]]'': (''Земля [[Форарльберг]]'')
| ''[[Австрійське примор'я]]'': (''Княжий округ [[Гориця і Градишка]]'', ''Місто [[Трієст]]'', ''Маркграфство [[Істрія]]'')
|-
!align="center" colspan = "5" |'''[[Транслейтанія]]''' (землі угорської корони; Територія — 325 411 [[км²]]):
|-
| ''Королівство Угорщина''
| ''Королівство [[Хорватія і Славонія]]''
| ''Місто [[Рієка|Фіуме]]''
|-
!align="center" colspan = "5" | ''' [[Боснія і Герцеговина]] '''(з [[1908]]).
|}
 
== Історія ==
 
=== Утворення Австро-Угорщини ===
У середині [[19 століття|XIX сторіччя]] багатонаціональна [[Австрійська імперія]] перебувала у стані глибокої [[Економічна криза|економічної]] та [[Політична криза|політичної кризи]]. Протиріччя між окремими частинами імперії, особливо між Австрією та Угорщиною, які стали особливо відчутні під час [[Революції 1848—1849 років|революційних подій]] [[1848]]–[[1849]] років та після поразки Відня в [[Австро-Прусська війна|Австро-Прусській війні]] [[1866]] року, становили реальну загрозу існуванню імперії [[Габсбурги|Габсбургів]]. У цій ситуації австрійський уряд запропонував укладення угоди, яка б надавала Угорщині значних автономних прав.
 
*[[Буковина]] — [[Королівство Румунія|Бухареста]],
*[[Галичина]] — [[Польська Республіка (1918—1939)|Варшави]].
 
== Територія ==
[[Файл:Austria-Hungary_map_ua.svg|thumb|left|360x360px|Австро-Угорщина. [[1878]]–[[1918]] роки: 1. [[Богемія]], 2. [[Герцогство Буковина]], 3. [[Каринтія]], 4. [[Крайна]], 5. [[Далмація]], 6. [[Королівство Галичини і Володимирії]], 7. [[Австрійське Примор'є]], 8. [[Нижня Австрія]], 9. [[Моравія]], 10. [[Зальцбург]], 11. [[Австрійська Сілезія]], 12. [[Штирія]], 13. [[Тіроль]], 14. [[Верхня Австрія]], 15. [[Форарльберґ]], 16. [[Угорщина]], 17. [[Хорватія|Хорватія і Славонія]], 18. [[Боснія і Герцеговина]].|left]]
[[Територія]] Австро-Угорської імперії становила 676 545 [[км²]].
 
В адміністративно-географічному плані поділялася на дві частини: [[Цислейтанія|Цислейтанію]] — до річки [[Лейта|Лейти]], по якій раніше проходив фактичний [[кордон]] між Австрією та Угорщиною, й [[Транслейтанія|Транслейтанію]] — Землі корони [[Святий Стефан|Святого Стефана]].
 
В адміністративному відношенні Австро-Угорщина ділилася на такі складові частини ([[Коронна земля|коронні землі]]):
{|
!align="center" colspan = "5" |'''[[Цислейтанія]]''' (землі австрійської корони;Територія — 351 204 [[км²]]):
|-
| ''[[Королівство Богемія]]''
| ''[[Королівство Далмація]]''
| ''[[Королівство Галичини та Володимирії]]''
| ''[[Буковина (герцогство)|Герцогство Буковина]]''
| ''Ерцгерцогства [[Нижня Австрія]]''
|-
| ''Ерцгерцогства [[Верхня Австрія]]''
| ''[[Герцогство Каринтія]]''
| ''Герцогство [[Крайна]]''
| ''Герцогство [[Зальцбург]]
| ''Герцогство Верхня і Нижня Сілезія ([[Австрійська Сілезія]])
|-
| ''[[Герцогство Штирія]]
| ''Маркграфство [[Моравія]]
| ''Княжий округ [[Тіроль]]'': (''Земля [[Форарльберг]]'')
| ''[[Австрійське примор'я]]'': (''Княжий округ [[Гориця і Градишка]]'', ''Місто [[Трієст]]'', ''Маркграфство [[Істрія]]'')
|-
!align="center" colspan = "5" |'''[[Транслейтанія]]''' (землі угорської корони; Територія — 325 411 [[км²]]):
|-
| ''Королівство Угорщина''
| ''Королівство [[Хорватія і Славонія]]''
| ''Місто [[Рієка|Фіуме]]''
|-
!align="center" colspan = "5" | ''' [[Боснія і Герцеговина]] '''(з [[1908]]).
|}
 
== Населення ==
[[File:Austria hungary 1911.jpg|thumb|left|400px|[[етнос|Етнічна]] карта Австро-Угорщини.]]
Австро-Угорщина була багатонаціональною державою, в якій проживалоу [[1908]] рокуроці проживало 50, 293&nbsp;млн000 осіб більш 25 [[нація|націй]] та [[народність|народностей]]. Найчисельніші:Найчисельнішими з них були [[німці]], [[угорці]], [[чехи]], [[українці]], [[поляки]], [[словаки]], [[хорвати]] та [[румуни]]. Українців [[1910]] року налічувалось 4,178&nbsp;млн осіб, що становило 8&nbsp;% населення імперії,. таКрім них було також понад 400 тисяч латинників (обернених на [[католицизм]] українців) та пословачених українців<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii004.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частини. (Текст ЕУ-2)].&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1955.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 17.</ref>.
 
Зі зростанням капіталістичної економіки на національних окраїнах, зокрема в Чехії, посилилися національні суперечності. Тому національне питання в Австро-Угорщині було віссю політичного життя. Панівні класи розглядали Боснію, Галичину, Словаччину та інші слов'янські окраїни як колонії (див. [[Австро-угорський компроміс#Реакція і спроби реформ]]). В економічному і культурному житті Галичини панувала [[польська шляхта]], на яку спирався австрійський уряд.
 
У=== 1910Найбільші міста<ref>Kogutowicz Károly, Hermann Győző: ''Zsebatlasz: Naptárral és statisztikai adatokkal az 1914. évre.'' Magyar Földrajzi Intézet R. T., Budapest 1913, S. 69, 105.</ref> ===
=== Найбільші міста ===
У 1910<ref>Kogutowicz Károly, Hermann Győző: ''Zsebatlasz: Naptárral és statisztikai adatokkal az 1914. évre.'' Magyar Földrajzi Intézet R. T., Budapest 1913, S. 69, 105.</ref>
 
'''Австрійська імперія'''