Любомир (Гузар): відмінності між версіями

'''Любоми́р Гу́зар''' ({{ДН|26|2|1933}} — {{ДС|31|5|2017}}) — [[українці|український]] релігійний діяч, [[патріарх]]-[[предстоятель]] [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]] ([[2001]]—[[2011]]). Священик (з [[1958]]), [[єпископ]] (з [[1977]]), [[кардинал]] (з [[2001]]). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Народився у [[Львів|Львові]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польща]]. Представник українського роду [[Гузарі|Гузарів]]. [[1944]] року виїхав до [[Австрія|Австрії]], [[1949]] року — до [[Сполучені Штати Америки|США]]. Випускник [[Католицький університет Америки|Католицького університету Америки]], [[Українська папська колегія святого Йосафата|Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата]] в [[Рим]]і, [[Фордхемський університет|Фордгамського університету]]. [[Доктор богослов'я]] ([[1972]]). 1972 року прийняв [[чернецтво]]. Був сподвижником [[СліпийЙосиф Йосип(Сліпий)|Йосипа Сліпого]]. Голова [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівської архієпархії]] в Римі (1984—1991). [[1993]] року повернувся на незалежну Україну, став її громадянином ([[2002]]), призначений очільником греко-католицького Києво-Вишгородського екзархату (з 1996). [[2005]] року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до [[Київ|Києва]] після 450-річної перерви. Ініціював побудову [[Патріарший собор Воскресіння Христового|Патріаршого собору Воскресіння Христового]] на київському Лівобережжі. [[2011]] року вийшов у відставку, передавши свої повноваження [[Святослав (Шевчук)|Святославу Шевчуку]]. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х роках, членом [[Ініціативна група «Першого грудня»|ініціативної групи «Першого грудня»]]. Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі. Почесний громадянин [[Почесні громадяни Тернополя|Тернополя]] і [[Почесні громадяни Львова|Львова]].