Бандерівці: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Банде́рівці'''&nbsp;— декільказначний [[термін]], який походить від [[Прізвище|прізвища]] особи [[Степан Бандера|Степана Бандери]]. Первинно ним означали членів [[ОУНР|Організації українських націоналістів революційної]], яку очолював [[Степан Бандера]]. Сучасне значення&nbsp;— щодо тих [[Український націоналізм|українських націоналістів]]<ref>ОУН-УПА, [http://lib.oun-upa.org.ua/bandera/poltava.html Хто такі бандерівці і за що вони борються]</ref>, які вважають себе послідовниками [[ОУНР]]<ref>Сурма, [http://surma.moy.su/publ/1-1-0-2111 Чи має Провідник ОУН послідовників у сучасній українській політиці?]</ref>. Після 1940-х років [[поняття]] «бандерівці» стало вживатися для означення всього українського націоналізму в [[Радянська пропаганда|радянській]] і [[Російська пропаганда|російській]] пропагандах, як до того використовувалися терміни «[[Мазепинство|мазепинці]]», «[[виговці]]», «[[петлюрівці]]», «[[махновці]]» тощо відповідно [[Прізвище|прізвищ]] історичних [[Особистість|особистостей]] [[Історія України|історії України]].
Ця назва особливо часто вживалася [[Радянська пропаганда|радянською пропагандою]] в негативному значенні, як [[синонім]] [[бандитизм]]у і загроза [[Російський імперіалізм|російському імперіалізмові]], загалом позначаючи усе [[Український націоналізм|українське націоналістичне]] [[підпілля]] (незважаючи на ширший його поділ на фракції слугувало примітивною уніфікацією під час і після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]), а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в [[УкраїнаУкраїнська РСР|УкраїніУкраїнській РСР]] стояв в опозиції до радянської національної політики.
 
Під час національно-визвольної боротьби [[1940]]-[[1950-ті]] рр. більшість її учасників (послідовників традицій [[ОУНР]]) називали себе ''бандерівцями''. У такому ж значенні його вжито в [[Українська повстанська армія|повстанських]] [[пісня]]х народного та літературного походження, наприклад: